UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Мовні забавки » Чар-зілля

Чар-зілля

Звідки вона – червона (черлена) рута?
Виявилося, що у 1967 р. Анатолій Волков подарував батькові Володі Івасюка Михайлу Григоровичу з нагоди 50-річчя монографію Володимира Гнатюка «Коломийки» (видання 1906 року). З неї Володимир Івасюк уперше прочитав:
Ой ходила, говорила гільтайова мати,
Назбирала троєзілля мене чарувати,
Назбирала троєзілля червону рутоньку,
Та й схотіла зчарувати мене, сиротоньку.
Дізнався про існування квітки з незвичною назвою черлена рута, що дала назву його найвідомішому творінню «Червона рута». У словнику Бориса Грінченка знайшов посилання на слова з народної пісні
«Ой купало, рутній Іване, весілля рясного пане».
І почав Володимир, мандруючи гірськими селами, шукати варіанти коломийки про червону руту; записав легенду про загадкове чар-зілля, символ вічного чистого кохання. Мало того, 19-річний студент-медик відшукав кілька квіточок чар-зілля, створив чернетку «Черлена рута».
Знахарі показали юнакові два види «червоної рути»: рододендрон східнокарпатський (Rhododendron myrtifolium), його ми бачимо на триптиху «Червона рута» (1998) художника Миколи Горди, та рододендрон жовтий (Азалія понтійська). За переказами, жовта квітка рута лише на кілька хвилин, в ніч на Івана Купала, стає червоною. Дівчина, яка її знайде і зірве, буде щаслива в коханні.
Дехто вважає червоною рутою руту запашну (Ruta graveolens), дехто називає білу глуху кропиву (Lamium album), навіть папороть.
На ювілейному альбомі пісень Володимира Івасюка зображена монарда з Північної Америки.
Яка ж вона червона рута? Чому її шукали увечері? «Червону руту не шукай вечорами».
Давним-давно у Карпатах увечері після спеки гори нагрівалися так, що на галявинах самозапалювалися ефірні олії у монарди, а в лісі – у ясенця. Вважалося, що дівчина, яка знайде таку квітку у ніч на Івана Купала, цього літа зустріне коханого. Тому й виспівав Влодко Івасюк своїй єдиній, щоб не шукала руту, бо його почуття вічні. Якщо Ви колись бачили цю фантастичну картинку – ніколи не забудете: у темряві ночі кожна квітка у райдужному полум’ї.
Не завжди у нас росла червона рута чи монарда. Її батьківщина Мексика. Там цей бур’ян називали «душевик віргінський», «ореган канадський». Першим рослинку з ніжним лимонним ароматом описав іспанський лікар і ботанік Ніколас Монардес у каталозі корисних рослин Америки. І отримала квіточка його ім’я – монарда. У нас рослинку одразу полюбили, за чудові пахощі назвали бергамот, рута – м’ята, лимонна м’ята. Із листочків монарди готували ароматну гербату, що сприяло травленню. Козаки-характерники, які всюди шукали ліки, високо цінували монарду. Збирали квітку до схід сонця на день Симона-Зилота та на Івана Купала. Соком її листя заживляли рани; при переломах і пораненнях використовували ґербату (чай) з трави монарди. Ґаздині помітили, що у солених овочах із гілочкою рути не з’являється чорна пліснява.
А от яка квітка є чар-зіллям, червоною рутою – обирайте самі.

Вер 13, 2021Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Червона рутаСофія Гольшанська
You Might Also Like
 
Осип Турянський
 
Федір Симиренко
Comments: 1
  1. Сергій
    2 days ago

    Щиро Вам дякую

    ReplyCancel

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image11 months ago 1 Comment Мовні забавки999
Недавні записи
  • Гамалія
  • Любарт
  • Герой бурхливої ночі
  • Ілля Кириченко
  • Ілля Борщов
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Мер Одеси – Григорій Маразлі
  • Ганна Черкаська до Яків Новицький – літописець Запорожжя
  • Ганна Черкаська до Батько “народних” пісень
  • Сергій до Чар-зілля
  • Олександр до Смородина чи порічка?
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.