23 червня 1895 р колонія Хортиця Олександрівського повіту Катеринославської губернії народився Дубсон Аркадій Борисович, сходознавець, радянський дипломат-розвідник.
Народився в німецькій колонії Хортиця у сім’ї фельдшера, єврей.
У 1915 р закінчив 1-й курс Петроградського психоневрологічного інституту. Після мобілізації служив у РІА: рядовий робітничого батальйону; підготовчого студентського батальйону в Царицині.
У 1917 р закінчив 2-у Московську школу прапорщиків. Став членом ВКП(б) у листопаді 1917 р – і почалася стрімка кар’єра: за кілька днів отримав призначення начальник загону робітників–друкарів у Гомелі, член Штабу Червоної гвардії при міській Раді та штабу Західного фронту. З квітня 1918 р Аркадій уже у Замоскворецькому райвійськкоматі у Москві.
З 1919 р співробітник ВЧК: начальник розвід відділу укріп району; начальник Особового відділу Південного фронту; комісар 16–ої кавалерійської дивізії 8–ї армії, голова ревкому Анапи.
З 1920 р на дипломатичній роботі: секретар Персидського відділу НКІД.
У 1921 р завершив навчання на 1-ому курсі східного відділення Воєнної академії РККА.
У 1921—1928 рр — консул, генеральний консул; резидент ІНО ОГПУ в Персії.
У 1930—1931 рр колишній студент-першокурсник на науково-педагогічній роботі: декан факультету університету в Ташкенті, ректор Ленінградського інституту народів Півночі.
У 1931—1933 рр — радянський дипломатичний і торговий представник у Йємені.
З 1935 р завідувач відділом друку «Інтурист», професор новітньої історії Сходу Московського інституту сходознавства.
26 березня 1938 р арештований за звинуваченням в участі в антирадянській терористичній організації.
22 серпня 1938 р розстріляний у Москві на полігоні Бутово-Комунарка (спецоб’єкт НКВД «Комунарка»), там же й похований.
