6 жовтня 1918 р. у Києві гетьман Павло Скоропадський відкрив перший український державний університет. До цього у жодному виші російської імперії українська мова не була дозволена.
– Ага, значить великі соціалісти Грушевський, Винниченко та Петлюра до цього не додумалися? – зметикувала Хомівна. Чому ж тоді в школі нам говорили про Скоропадського – «ставленика німецьких окупантів», які прийшли «захищати інтереси поміщиків»
– Уяви собі: 22 жовтня 1918 року урочисто відкрили Кам’янець-Подільський університет!
І хто в ньому працював? Ректор – Іван Огієнко; професорський склад університету: Бажинський, Бучанський, Драй-Хмара, Русова.
– Мало того, 14 листопада 1918 року за указом гетьмана Павла Скоропадського засновано Українську академію наук. АН складалася з 45 установ: 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічний та Акліматизаційний сади, Астрономічна обсерваторія, Біологічна станція, бібліотека, друкарня та архів. Видання Академії повинні були друкуватися українською мовою.
– Так що у нас до 1918-го академії не було?
– І чому вас тільки в школі учили? Була, сонечко, була. Першу академію заснував Ярослав Мудрий. Правонаступницею стародавньої Київської Академії стала Ки́єво-Могиля́нська колегія — вищий навчальний заклад, заснований святим Петром Могилою в Києві 1632 р.
6 жовтня 1701 р. завдяки гетьману Івану Мазепі Києво-Могилянському колегіуму надано статус Академії. Щоб підтримати заклад морально й матеріально, гетьман Петро Сагайдачний з усім кошем офіційно опікувався колегіумом (надали землі, оплатили будівництво, щороку сплачували козацьку десятину). До речі, жодного вишу в Московії на той час не було.
– Мало хто зважає, що Гетьманат Павла Скоропадського зробив неможливе: було засновано Академію наук, відкрито два українські університети, 150 українських гімназій, відкрилися кілька українських банків і акціонерних компаній, були сформовані Національний архів, Національна бібліотека, музеї, Український театр драми та опери, Українська державна капела, Державний симфонічний оркестр.
– І чому нам не говорили, про ці події, які гетьман Іван Мазепа та Павло Скоропадський зробили 6 жовтня днем науки, днем учителів? То, виходить, що жодний президент в Україні, не дотягує до українських гетьманів Івана Мазепи та Павла Скоропадського?
– Ти сама відповіла: українські гетьмани, а президенти – в Україні.
– Ну, да… двє бальшиє разніци, а не «какаяразніца»
Залишити відповідь