8 липня 1842 р у маєтку Бенардосівка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині с Мостове Братського району Миколаївської області) народився Микола Миколайович Бенардос. Родина грецького походження. Дід, генерал-майор Пантелеймон Бенардос, походив із півострова Пелопоннес, відзначився під час французько-російської війни 1812 р. Батько – полковник, учасник Кримської війни 1853-1856 рр. Початкову освіту майбутній винахідник здобув вдома. Дитиною цікавився ремеслами, у батьківському маєтку опанував професію коваля.
20-літнім Микола вступив на медичний факультет Київського університету Святого Володимира (нині університет Тараса Шевченка). Там він винайшов зубні пломби зі срібла, завдяки чому вилікував свого денщика. Після завершення медичного факультету Микола продовжив навчання на сільськогосподарському відділенні Петрівської землеробської та лісової академії у Москві. Наступного року відвідав Париж, де став свідком проведення Всесвітньої виставки мистецтв і промисловості, Велику Британію, Німеччину, Іспанію. Після повернення запропонував нові моделі плуга – зокрема, з обертовим відвалом, що давало змогу зменшити тертя між частинами плугу та землею. Курс наук у землеробській і лісовій академії Микола не закінчив, оселився в маєтку матері Лух у Костромській губернії, де віддався улюбленій справі – винаходам. Власним коштом побудував першу в тій місцині безкоштовну школу для дітей селян, бібліотеку й аптеку. Сконструював механічну пральну машину, яку вважають предтечею сучасних пральних машин.
Від кінця 1870-х Микола Бенардос багато подорожував Європою, вивчав технічні новинки, захопився електротехнікою. Він створював комутатори струму великої сили, акумулятори, баластні реостати. 1877 р сконструював дерев’яний колісний пароплав-всюдихід “Микола”. Він мав поворотні лопаті, що дозволяло оминати річкові мілини й загати по суходолу. Однак чиновники не зацікавилися даним проєктом, і пароплав розібрали на дрова.
Щоб отримати кошти на подальшу діяльність, Бенардос продав значну частину маєтку і переїхав до Санкт-Петербурга. 1881 р винайшов спосіб дугового зварювання, що приніс йому всесвітню славу, міжнародні нагороди, патенти провідних країн Європи та США. Бенардос разом із іншими вкладниками коштів заснував товариство “Електрогефест”, яке мало майстерню зварювальних робіт. Буквально за кілька років спосіб електрозварювання, запропонований винахідником із України, поширився в усьому світі. Він став застосовуватися не лише під час допоміжних і ремонтних робіт, але і як основний технологічний процес виробництва металевих виробів.
Наприкінці 1890-х рр Микола Бенардос на запрошення цукрозаводчика-мільйонера Терещенка повернувся в Україну; оселився у Фастові, на той час маленькому волосному містечку Васильківського повіту Київської губернії. Підірване здоров’я вимагало лікування, але Бенардос продовжував працювати, брав участь у роботі 2-го Всеросійського електротехнічного з’їзду.
21 вересня 1905 р у Фастові помер 63-річний Микола Бенардос. Похований на цвинтарі Воскресенської церкви.
