UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Мовні забавки » Словенятка-родичі

Словенятка-родичі. Кварта, кварцяне військо, квартира, кватирка, квартал, квартет, зошит, тетраедр… .

– Мої колежанки – пенсіонерки мовчки сидять на парканчику під під’їздом. Першою починає Софочка – три краплі інтелігентності:
– Уот сабірала внуку раніц: па-нашиму так красіва «тітрадь», а у вас «зошит» – зашитий что лі? Что ні гаварітє, а русскій вєлічіствєнніє і мілєє. Правда жи?
– Очі колежанок починають мене свердлити: відмовчатися не вдасться…
– Софочко, і коли Ви затямите, що немає гарних і поганих мов, що кожному своя рідніша та зрозуміліша. Ну, це як кожному свій онук найдорожчий. Дійсно, наші пращури один великий аркуш складали вчетверо, розрізали й зшивали посередині, цей виріб білоруси називали сшытак, українці – зошит. Пам’ятаєте, у наші часи були написи “загальний зошит”, у білорусів “агульни сшытак”, у росіян – “общая тетрадь”; від білоруського агульни походить російське огульно (общё).
– Аркуш такого зошита – чверть (четверта частина), звідси навчальна чверть – четверта частина навчального року; чверть години (15 хв.), звідси стійкі словосполучення «за чверть (15 хвилин) сьома»; одна з чотирьох фаз місяця, а також вузький серп місяця в першій або в останній фазі; міра музичної тривалості, наприклад: три чверті.
– А звідки це слово «чверть»? Звісно, від числівника четвертий: давн.-руськ. четверть, укр. четве́ртий, білор. чецьвёрты, болг. четвъ́рт, сербохорв. чѐтвр̑ти̑, словенськ. četŕtī, чеськ. čtvrtý, словацьк. štvrtý, польськ. czwarty, в.-луж. štwórty, н.-луж. stwórty, полабськ. Cetjárte; лит. ketvir̃tas, грец. τέταρτος, лат. quārtus.
– «Четверта частина аркуша» грецькою – tetras, а «складений вчетверо» – tetro. У пам’ятках ХІ століття зустрічаємо слово тетрадь, запозичене з грецької. Сьогодні ми вживаємо однокореневе слово «тетраедр».
– А у давньому Римі чверть називалася ква́рта (від лат. quarta (pars) – чверть) — одиниця об’єму (ємності, місткості) в країнах Заходу. В Україні кварта означала кухоль або десяту частина відра; у Польщі кварта = 1 літр.
– -Згадала! – не стрималася Хомівна:
– «Зевес тоді кружав сивуху
– І оселедцем заїдав;
– Він, сьому випивши восьмуху,
– Послідки з кварти виливав»
– Так, все це однокореневі слова. Належить до цієї низки і назва четвертої частини року – квартал, житловий квартал (форма чотирикутника), квартальний план, квартальний староста; четверта частина вікна – кватирка, квартет (гурт із чотирьох музик).
– Як не дивно, звідси й назва кварцяного війська. Чули вираз із історії? У 1562 р. у Речі Посполитій король Сигізмунд ІІ Август створив наймане військо для придушення народних повстань і охорони державних кордонів. Кварцяне військо складалося з піхоти й кавалерії з 1632 р. запроваджено артилерію; утримувалося за рахунок 4-ї частини (кварти) прибутків від королівських маєтків (звідси його назва wojsko kwarciane). 4—6 тис. солдат кварцяного війська були зосереджені в селах і містах України.
– А я згадала, – протягнули Софочка, – «Квартеронка», роман Томаса Майн Ріда.
– Правильно! Квартерон (від лат. quarta — чверть) цим словом називали особу, у якої чверть генів — чорні, тобто 75% «білої» і 25% «чорної» крові, тобто один з батьків мулат, а другий білий; серед другого покоління предків (дідів та бабів) один чорний, а троє інших — білі. Усі ми зачитувалися творами найвідомішого з квартеронів – Олександра Дюма-батька. Його бабуся — негритянка, дід — французький генерал, маркіз Даві де ля Пайетрі (фр. Davy de la Pailleterie). Не забуду, як гідно письменник відповів недоброзичливцю: «Мій батько був мулатом, мій дід негром, а прадід — мавпою. Бачте, пане, моя родина починається там, де ваша закінчується».
– Ти ба, одне словенятко «чотири» – а скільки своїх та імпортних родичів! – дивуються Хомівна.

Лип 27, 2022Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Орест Субтельний“Синопсис”
You Might Also Like
 
14 березня 1923
 
Дід Тараса Шевченка

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 months ago Мовні забавки223
Недавні записи
  • 7 лютого 1918 р.
  • Солтис
  • Справи церковнії
  • За кого не вмирав хоробрий мій народ?!
  • Земна зірка. Айстра
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2022 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.