UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Історичні події » Без різниці

Без різниці. Какаяразніца!.

– Як ти гадаєш: чи таке бувало, щоб слуга на великому будівництві крав, а цар не знав? – загадують Хомівна.
-Тобто добрий цар і погані бояри? Не думаю, що таке можливе. Бувало, коли цар не хотів помічати крадія.
– Ага, не хотів помічати, тобто заплющував очі… Слухай, ти згадувала фантастичного казнокрада Михайлика, Михайличенка… Какость так, – чесала голівоньку сусідка.
– Ти мабуть про Кляйн Міхеля, тобто графа Клейнміхеля, праву руку імператора?
– Угу, цього поганця.
– Кому – поганця, кому – шедеврального пристосуванця… Все почалося з татуся – німця, прапорщика Київського мушкетерського полку Андрія Клейнміхеля, який умів вислужитися та навчив цьому сина: став директором Другого санкт-петербурзького кадетського корпусу. Звісно, він записав на службу сина Петра. У 15 років дитина стала ад’ютантом батька. Рано, дуже вдало хлопця одружили з багатою красунею. 19-річним Петро Клейнміхель став ад’ютантом самого Олексія Аракчеєва – начальника управління військових поселень і особистого доповідача імператора Олександра І. Щоб зацікавити шефа у власному просуванні, Петро Андрійович вирахував, коли Аракчеєв проїздив повз його будинок. На цей час ад’ютант садовив молоду дружину біля вікна, заставляв її звабливо посміхатися Аракчеєву. Частенько усмішка жінки викликала у Аракчеєва кортячку, він зупинявся, заходив «випити чайку» у Клейнміхелів. Випадково хазяїн згадував, що термінові справи вимагають його від’їзду. Тому Клейнміхель у 23 роки він став полковником, у 27 — генерал-майором. Правда, жінка так захопилася дизайном лоба чоловіка, що не могла зупинитися – і вони розлучилися. Аби дружина не відібрала власного віна, Клейнміхель узяв вину на себе: він мав безпліддя. Друга дружина Петра – багата вдова мала зв’язки при дворі, тому Клейнміхель швидко став генерал-ад’ютантом, а 1835-го — директором департаменту військових поселень. Цю посаду колись обіймав Аракчеєв, якого Микола І відправив у відставку. У 1837 р. пожежа пошкодила Зимовий палац. Цар призначив Клейнміхеля керівником робіт, затвердив фантастично роздутий кошторис. Майже всі гроші Петро Андрійович поклав до власної кишені, бо підрядники працювали в кредит, а потім він нічого не заплатив. Замість повноцінного ремонту нашвидкуруч зробив косметичний.
– Ага, це як наше велике крадівництво – будівництво доріг із жужелиці?
– Майже так. І цікаво, що цар за це нагородив Клейнміхеля титулом графа з девізом “Усердие всё превозмогает”.
– Наступного року цар доручив Клейнміхелю керувати “будовою століття” — спорудженням першої в імперії залізниці. Граф роздув кошторис так, що на папері кожна верста (1,06 км) коштувала аж 107 тис. руб. Для порівняння: річний бюджет Київського кадетського училища становив 60 тис. Загалом Клейнміхель витратив на будову залізниці 64 млн., більшість із яких украв. Накупив на них маєтків у Харківській і Чернігівській губерніях. Коли один дипломат запитав у царя скільки коштувало будівництво, імператор дипломатично відповів: «Про це знають тільки Клейнміхель і Бог»
– Що? Бог на другому місці?

Тра 27, 2021Ганна Черкаська
FacebookTwitter
«Государь стучит!»Чому "вілікі рускі"?
You Might Also Like
 
Смотрицькі
 
Валентин Каргін
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image4 years ago Історичні події350
Недавні записи
  • Пенсії
  • Архітектор, син архітектора
  • Чортомлицька Січ
  • Братчики
  • Іван та Андрій Дудровичі
Позначки
поетписьменникхудожникЗапоріжжяживописецькозацтвочервоний терорТарас ШевченкодисидентперекладачграфіккозакикомпозиторгетьманОУНісторикскульпторБогдан ХмельницькийакторХарківпейзажистбієналебойчукістжурналісткамитрополитілюстраторкраєзнавецьпейзажШевченкоМосковіяграфікапортретистКапністлікаркороль ФранціїСергій КорольовпедагогІван АйвазовськийКирил РозумовськийполіглотОлег ОльжичІван КотляревськийПетлюрагенерал-майорЯрослав Мудрий
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok