UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Історичні події » Коли ти молишся чужою мовою, уста молять, душа – мовчить…

Коли ти молишся чужою мовою, уста молять, душа – мовчить…. 22 травня 1919 р..

«Неможливо, щоб центр управління церквою був в іншій державі», – писав Олександр Лотоцький, міністр віросповідань за гетьмана Скоропадського. А таке неможливе тривало в Україні віками.
І от на початку 1919-го у Києві парафіяни єпископа Назарія (Блінова), який тимчасово очолив митрополію, попросили читати Євангеліє українською мовою. Той відмовився. Збори мирян склали статут своєї церкви, звернулися до уряду, і той підписав статут і затвердив для них парафію в розкішному соборі Святого Миколая на Печерську.
Цей православний храм Київського Пустинно-Микільського монастиря на кошти гетьмана Івана Мазепи збудований у 1690–1696 р.р. архітектором Йосипом Старцевим поруч із Миколаївським монастирем на сучасній площі Слави. Свято-Миколаївський храм був кам`яний, одноповерховий, в архітектурних формах українського бароко. Живопису й мозаїки всередині не було, іконостас, різьблений з дерева, позолочений, складався з сімох ярусів, був одним із найкращих у Києві. Собор отримав назву «Великий Микола».
У 1821 році храм передали в розпорядження військового відомства, відтоді за собором закріпилася назва «Свято-Миколаївський військовий собор».
У храмовий день – 22 травня 1919 року – о. Василь Липківський служив першу літургію українською мовою. Микола Леонтович, автор знаменитого «Щедрика», написав нові ноти кантів до цього дня і особисто диригував хором. Парафіяни не вміщалися в соборі: багато хто стояв біля дверей і на майдані довкола собору. Того ж дня до нової української парафії записалось кілька тисяч українців.
Тому день 22 травня «неофіційно» став днем народження Української Автокефальної Православної Церкви.
У Софійському соборі українська Служба Божа відбулась 29 червня 1919 р. А 10 липня в Софії Київській відправлено Літургію цілком українською мовою.
Міністр Олександр Лотоцький був переконаний: «Автокефалія – це не лише церковна, а й державна наша необхідність». Коли 14 листопада 1919 р. гетьман Павло Скоропадський підписав грамоту про федералізацію з неіснуючою державою (небільшовицькою Росією), кабінет міністрів Федора Лизогуба пішов у відставку, а з ним і Лотоцький. «Впав міністр – впала й автокефалія!» – проголосив тоді архієпископ Євлогій.
Та українці не здавалися: історики й богослови – послідовники Івана Огієнка на чолі з Василем Липківським сіли за давні письмена і знайшли рішення проблеми канонічності УАПЦ, адже з’їзд вищого кліру 451 року в Халкідоні (зараз зліва район Стамбула) 17-м правилом встановлював: щоб надалі уникати чвар за парафії, розмежування єпархій має відповідати політичному поділу країн. У жовтні 1921 року в Софії Київській відкрився собор УАПЦ і обрав своїм митрополитом Василя (Липківського).
У червні 1922-го Дмитро Мануїльський, тодішній головний комуніст України, розіслав інструкцію до губернських комітетів із грифом «Таємно», підкреслив, що боротьба УАПЦ із російською церквою – важлива. «Ми повинні звернути особливу увагу на розкол самої автокефальної церкви як форпосту петлюрівщини [і] виділяти прошарки духовенства, яке визнає політичні завоювання Жовтневої революції».
У 1934 році більшовики зрівняли з землею Свято-Миколаївський військовий собор.
У 1965 р. на його місці збудований Палац піонерів (Державна премія СРСР, 1967), триповерхова прямокутна споруда, розрахована на одночасне перебування 26,5 тисяч дітей (130 кімнат для гуртків і лабораторій, кіно- та концертні зали).
Зараз на цьому місці готель «Салют» і площа Слави. Фото: DR
Та наша історія безперервна. 22 травня 1998 р. у Києві на Аскольдовій могилі освятили греко-католицьку церкву святого Миколая.

Тра 23, 2020Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Спірея, таволгаБорис Грабовський
You Might Also Like
 
Золотоволоса дочка Ярослава
 
Фатальна Марія
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image5 years ago Історичні події1,253
Недавні записи
  • Микола Бенардос
  • Іван Кучугура-Кучеренко
  • Радянський шпигун із Хортиці
  • Волобуєвщина
  • Олександр Бродський
Позначки
поетписьменникхудожникЗапоріжжяживописецькозацтвочервоний терордисидентТарас ШевченкоперекладачкозакикомпозиторграфікскульпторгетьманОУНісторикакторпейзажистбієналеБогдан ХмельницькийХарківпортретистКапністграфікапедагогжурналісткапейзажмитрополитлікаркороль ФранціїІван АйвазовськийбойчукістСергій КорольовкраєзнавецьМосковіяілюстраторШевченкоІван ФранкоКирил РозумовськийОлег ОльжичполіглотОстрогЯрослав МудрийІван Котляревський
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • binance до Святомир Фостун
  • You have 1 email № 119. Go > https://telegra.ph/Go-to-your-personal-cabinet-08-25?hs=e60b16271fddf1c099aa8668d34e6ac6& до Крилата літера

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok