29 січня 1076 р. на 51-му році упокоїлася старша дочка Ярослава Мудрого Єлизавета, дружина норвезького короля Гаральда Суворого, короля Данії – Свена Естрідсена.
15-річним Ґаральд потрапив до Києва. Довгий час він жив при київському дворі, де побачив білявку-князівну і закохався на вік. Як справжній лицар, Гаральд склав пісню на честь «руської княжни з золотим волоссям». Молоді закохалися, вікінг посватався, але не міг князь віддати дочку «за нікого». Тож після обіцянки вірності молоді попрощалися. Гаральд подався в турне Чорним морем і тоді ще нашим Кримом. 15 років він у відчайдушних морських походах збирав лаври для вінка, складав до ніг коханої вірші, які стали піснями. І Візантії Гаральд служив, Чорне та Середземне море підкорив, у Африці мав перемоги. І звідусіль він збирав золото й дорогоцінне каміння та відсилав (наче в банк) князю Ярославу.
Нарешті багатств стало стільки, що молоді одружилися. 
Щойно відгуляли весілля старшої дочки, до Ярослава Мудрого стали в чергу свати до середньої Анастасії та молодшої Анни. Видав князь середню дочку за короля Угорщини Андроша І, Анну – за короля Франції Генріха І – і став тестем Європи.
Ґаральд став співправителем конунга Магнуса Доброго, згодом конунгом Норвегії Гаральдом Суворим (1047-1066 рр.). Короля Гаральда було вбито 16-29 вересня 1066 року у бою під Гастінгсом, після десанту нормандських королів під проводом Вільгельма Завойовника на Англію.
Єлизавета і Гаральд мали двох дочок, Інгігерду та Марію, одна з них вийшла заміж за Вільгельма Завойовника. Син Гаральда та Єлизавети Олаф Бонд (Олаф Спокійний) правив у Норвегії у 1066-1093 рр.
Щоб підкріпити становище сина, вдова Єлизавета у 1067 р. вийшла за данського конунга Свена II Естрідсена. Вона була третьою дружиною Свена II і, можливо, матір’ю його наймолодшої дочки Олени-Гунхільди.
Син Свена — Олаф І (король Данії у 1086-1095 рр.) одружився з дочкою Гаральда III та Єлизавети — Індіґердою, що ще міцніше скріпило норвезько-данський союз.
