– І де ж тая, правдонька святая? – причитала Хомівна. – Он гляньте, я ж в один день шовкун і шовковицю посадила: він живий-здоровий красується, а вона – мало не загнулася… – Дійсно, тридцять років спливло, як Хомівна посадила родича інжиру – шовко́вицю, тутове дерево, морву (Morus), атЮтину. Колись шовкопрядів листям годували, потім шовк виробляли. […]