У колекції Миколаївського музею імені Верещагіна є картина Олександра Беклемішева «Портрет молодої людини».
Боярський рід Беклемішевих давав Росії послів, воєвод, полковників… Зимою 1525 р. Івана Беклемішева, посла в Польщі та в Криму, — «за дерзкие слова против Государя» було скарано на горло. Це відбулося на березі Москва-ріки навпроти Москворецької вежі Кремля, що з тих пір називається Беклемішевською. Цікаво, що матері головних вождів військ 1612 і 1812 рр. – князів Дмитра Пожарського та Михайла Кутузова були Беклемішеви.
Олександр Миколайович Беклемішев – гусарський полковник у відставці, художник-декоратор. Людина багата, талановита, знана в Україні. Беклемішев жив у Чугуєві, мав маєток на Катеринославщині. У 30 років одружився з дочкою поміщика Миколи Панова – Клеопатрою. Обкидався діточками, багато малював. Його акварелі того періоду зберігаються в музеї Ханенків. Коли синові Володі було 12, татусь переїхав до Харкова, щоб дати нащадку гідну освіту. І тут стався скандал, скромний, спокійний відставник виявився кримінальником, брав участь у підробці казначейських серій. Злочинці випустили фальшивих казначейських паперів на 70 тисяч рублів. І почався відомий нам сьогодні цирк: один підозрюваний застрелився, другий – у тюрмі поїв отруєної ікри, третій погодився дати покази і після цього в своїй камері повісився на хустинці. А справу вів уславлений Коні, супер-адвокат Плевако. Суд позбавив Беклемішева прав на маєтності, засудив на чотири роки каторжних робіт. З Іркутська він поїхав до Рима, купив громадянство, підданство, нове прізвище Реджіо.
І все-таки Реджіо повернувся додому. У 1880-тих працював декоратором у Київському оперному театрі, тифліському та одеському міських театрах. Сучасники сміялися: «Олександр Миколайович був переконаний, що в опері співають тільки його декорації, а все інше не важливо».
У 85 років далеко не юний художник здійснив поїздку Європою (Італія, Німеччина, Франція).
Беклемішев-Реджіо Олександр Миколайович прожив 87 років, помер 10 серпня 1908 р. у м. Кривий Ріг.
