Не одразу Іван Степанович став гетьманом…
Після служби при дворі польського короля, навчання та дипломатичного вишколу за кордоном упродовж п’яти років Іван Мазепа служив ротмістром надвірної корогви, потім виконував обов’язки генерального осавула у гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка. Брав участь у війні Дорошенка як союзника Туреччини проти Польщі (похід у Галичину 1672 року). Дорошенко оцінив «росторопності й цікавості» (за словами С. Величка) Мазепи, доручав важливі дипломатичні місії, що збагатило життєвий, політичний досвід майбутнього лідера Гетьманщини. Потім служив у гетьмана Лівобережної України Івана Самойловича.
25 липня 1687 р. на річці Коломак (назва походить від тюркського «коло мак» — розгалужена, заболочена річка) відбулася козацька рада. Старшина, обурена невдалим походом на Перекоп, позбавила булави Івана Самойловича й обрала Гетьманом України 50-річного Івана Мазепу. Гірко почалося гетьманування. Того ж дня між новообраним гетьманом України Іваном Мазепою і козацькою старшиною, з одного боку; та московськими царями Іваном і Петром та царицею Софією, з другого, було укладено Коломацькі статті, що складалися з 22 пунктів (статей). Ці статті мали бути конституцією українсько-московських відносин на час гетьманування І. Мазепи, але вони ще більше обмежували державні права України та зв’язували руки новому українському урядові: гетьман не мав права без царського указу позбавляти старшину керівних посад, а старшина — скидати гетьмана; обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями; гетьманському уряду заборонялось підтримувати дипломатичні відносини з іноземними державами.
Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом 8081 днів (майже 22 роки). Брав безпосередню участь у здобутті фортеці Азов (1696 рік). У 1702 році окупував Правобережжя, об’єднав обидві частини Наддніпрянської України. У 1704 році у Ніжині наказний гетьман Самусь передав гетьманові Мазепі булаву й клейноди на правління від польського короля.
Гетьман Іван Мазепа довів свої таланти психолога. Він привів на провідні урядові посади однодумців: Михайла Вуяхевича, Якова та Юхима Лизогубів, Михайла Миклашевського, Дмитра Чечеля. Висуванці гетьмана А. Гамалія, М. Гамалія (сини Андрія Гамалії), Д. Горленко, І. Ломиковський, К. Мокієвський, Д. Нестеренко, Д. Чечель і через 20 років вирушили супроти Петра І, разом із родичами залишилися вірними мазепинцями.
При цьому гетьман до останнього носив усі плани у собі. Єдиною довіреною особою, другом незрадливим був кум Пилип Орлик, у якого гетьман хрестив сина Григора, майбутнього генерал-поручника французької армії.
Не варто забувати, що Мазепа був одним із найбагатших людей у всій Європі. Французький монах допоміг йому розробити таємні копальні з золотою та срібною рудою на Полтавщині. Є відомості, що за часів Мазепи козаки у Корсуні видобували срібло та карбували гроші. Мав Іван Степанович монархів – боржників, серед яких король Швеції. Свої скарби Мазепа не вивозив у офшори, а вкладав у розвиток державності України.
Щоб успішно протистояти турецькій армії, Іван Мазепа створив перший український флот. На власні гроші він спорудив 600 човнів і більше 100 стругів. Збудував південні фортеці на річці Самара – Ново-Сергіївська та Новобогородицька.
За гетьманування Мазепи почалося українське відродження, яке охопило архітектуру, живопис, літературу, мистецтво, філософію; виник новий напрямок у мистецтві – українське, або мазепинське бароко.
За гетьманування Мазепи видавалися твори українсько мовою, розвивалася освіта. У 1696 році Мазепа сприяв появі у Ніжині школи для навчання дітей грецькому та слов’янському письму.
У 1700 році завдяки допомозі гетьмана, виділеній на будівництво навчального корпусу, дзвіниці, трапезної, допоміжних службових приміщень та папірні для друкарні, з’явився у Чернігові перший на Лівобережжі вищий навчальний заклад – Чернігівський колегіум. Щорічно давав із військового скарбу по 1000 золотих на потреби спудеїв.
У 1701 році заходами Івана Мазепи Києво-Могилянський колегіум набув статусу академії (у цей час відомої як «Могило-Мазепинська»). Завдяки матеріальній підтримці гетьмана було споруджено нові корпуси, збільшено кількість спудеїв до 2 тисяч.
Був Іван Мазепа найщедрішим меценатом в історії України. Мазепа надав кошти на будівництво в усій Гетьманщині низки церков, споруджених у стилі українського бароко. Його коштом збудовано 12 нових та відреставровано 20 храмів. За часів Рафаїла Зборовського Мазепа звів дзвіницю Софійського собору за свої гроші. У Тріумфальній дзвіниці Софійського собору зберігся дзвін «Мазепа», який замовив і оплатив гетьман. Обгородив Києво-Печерську лавру парканом, побудував Економічну та Святу брами, зображені на 10 гривнях.
Іван Степанович постійно дбав про незалежність України. Після об’єднання Лівобережної та Правобережної України, почав шукати антимосковського союзника, мав перемовини з королем Речі Посполитої. Заволав гетьман Іван Мазепа так, щоб крізь віки почули:
Гей, панове — єнерали,
Чому ж єсте так оспали?
І ви, панство — полковники,
Без жадної політики
Озметеся всі за руки —
Не допустіть гіркой муки
Матці своїй більш терпіти,
Нуте врагів, нуте бити.
Самопали набивайте!
Острих шабель добувайте,
А за віру хоч умріте
І вольностей бороніте,
Нехай вічна буде слава,
Же през шаблю маєм права.
Нарешті 70-річний гетьман уклав із 27-річним королем Швеції Карлом угоду, де була умова: «Україна обох сторін Дніпра має бути вічними часами вільна від усякого чужого володіння». На жаль, героїзм війська Мазепи здолав підступ російської імперії:
«През незгоду всі пропали.
Самі себе звоювали».
Московське військо зруйнувало Запорізьку Січ, знищило гетьманську столицю – місто Батурин, жорстоко розтерзали його мешканців. Українці, які підтримували Мазепу, знищувалися.
Гетьман був оголошений зрадником, Петро І наказав виготовити для Мазепи іменний орден Іуди. У всіх церквах за наказом царя Мазепу проклинали.
Та ім’я Івана Мазепи знає світ. Лишень у США чотири населені пункти у штатах Міннесота, Пенсильванія, Північна Кароліна і Південна Дакота носять його ім’я. Навіть у ПАР є населений пункт під назвою Мазепа Бей.
І сьогодні ми переконані, що Івана Мазепу доля подарувала Україні, що «Від Богдана до Івана не було Гетьмана».
Залишити відповідь