Рокита

Здавна крихку, ламку розмаринолисту вербу пращури називали рокитою, ницелозом, лозою, лозкою, неталою, шелюжком. У Якова Щоголева читаємо: «Густими гілками покрита й повита. На райській долині стояла рокита». А Павло Чубинський записав пісню: «Ой лежав козак убитий та у полі під рокитою». Приземкуваті кущі давали людям пагони, з яких виготовляли побутове начиння; з кори пагонів робили […]