Скільки пам’ятала себе Вірдж, завжди любила сни більше, ніж життя, хоч знала, що сон – репетиція смерті. У снах бачила себе юною красунею у незвичайно гарній весільній сукні, а поряд її кузен Ед. Зрештою, вона поринула у вир вигаданого кохання і нерідко дивилася на Еда очима дорослої жінки. Кохання підточило її сили, в її тілі […]
