Худ. Абраґам ван Вестерфельд. Перший чернігівський полковник Максим Небаба. 1651 р. Ми мало знаємо про Мартина Небабу, не знаємо року народження. Він міщанин із містечка Коростишева (Житомирщина), про це свідчить зображення на його гербовій печатці (1649) поруч із полковницьким перначем жезла Меркурія, символу торгівлі. Одружений, мав двох синів Андрія та Охріма. Із молодих літ подався на Запорізьку Січ, був отаманом. У травні 1648 р очолив повстання на Чернігово-Сіверщині, одним із перших полковник сформував та очолив Борзнянський полк. Брав участь у всіх операціях Б. Хмельницького 1648 року: у битві під Пилявцями, поході на Галичину. В жовтні 1648 р. Мартин Небаба очолював авангард української армії під час походу на Замостя. З початку 1649 р. полковник чернігівський; наказний гетьман українського війська у Великому князівстві Литовському; наказний гетьман лівобережних полків України. На чолі свого полку брав участь у Зборівській облозі 1649 і Зборівській битві 1649. Виступав проти укладення Зборівського мирного договору 1649. 
Худ. Данило Нарбут. Мартин Небаба 16 липня 1651 р. під Ріпками поблизу Лоєва (тепер Білорусь) у бою з переважаючими силами князя Радзивілла загинув чернігівський полковник Мартин Небаба (один із 28 полковників Хмельницького). За переказами, Януш Радзивілл, вражений мужністю Небаби, наказав над місцем його поховання насипати високу могилу. Ще за часів «перестройки» неподалік від Любеча, біля села Малинівка (колишня Духівщина) височіли два кургани, які тамтешні мешканці пов’язували з Хмельниччиною, говорили, що там міг спочивати прах Мартина Небаби та його козаків. За вказівкою голови колгоспу могилки було знищено.
І коли ж то воно гикнеться нашим «вороженькам», адже
Україна – не жаба для Росії-гадюки
Козак – Небаба, пам’ятайте, падлюки!
