9 червня 1843 року в Києві познайомилися Тарас Шевченко та Панько Куліш. Було то на Житомирській вулиці, в будинку полковниці Михєєвої, у якої Панько винаймав житло. Тарасові було 29 років, Панькові – 24.
Пантелеймон Куліш так описав зустріч:
«Ввіходить хтось… у полотняному пальті.
— Здорові були. А вгадайте — хто?
— Хто ж, як не Шевченко? (А ніколи не бачив його й намальованого).
— Він і є! Чи нема у вас чарки горілки?
Тут уже й пішло справдешнє січове балакання, а далі й співи. Почали потім їздити навкруги Києва, рисувати, рибу за Дніпром варити»
Шевченко й Куліш відвідали Києво-Печерську Лавру, Видубицький монастир, їздили до Межигірського монастиря та фаянсової фабрики, плавали вночі, ловили рибу на Дніпрі та варили її; записували й співали пісні.
У червні 1843 р. у Києві Тарас Шевченко розпочав малювати олійними фарбами портрет Пантелеймона Куліша, але завершити до січня 1847 р. не встиг. Цей портрет знаходився серед малюнків, які під час арешту Шевченка 1847 p., потрапили до III відділу і були повернені художнику після заслання, про що свідчить його розписка від 29.I 1859 р.
7 травня 1861 р. на аукціоні картин та малюнків Шевченка портрет Куліша (олія) купив О. В. Маркевич за 5 крб. Згодом портрет потрапив до О. Білозерської. У неї В. В . Тарновський у 1887 р. купив «портрет молодого П. Куліша». У 1929 р. був експонований на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові.
