– Пощо мені це потрібно? – обурюються Хомівна, – от читаю: «18 березня 1596 р король Сигізмунд ІІІ Ва́за, син шведського короля Юхана III та принцеси Катерини Ягеллонки, дочки Сигізмунда І Старого; нащадок князя Данила, Лева Даниловича, Ольгердта, переніс королівську резиденцію та столицю Польщі з Кракова у Варшаву». Що це мені дає?
– От сусідонько, на дай не звикай: сама думАй. Це врятує тебе від знайомства з дядечком Альцгеймером і тітонькою Деменцією та колупання дурних кросвордів. Скільки столиць мала Польща?
– Дві: Краків і Варшава! – рапортує майстер кросвордів.
– Хто більше? Найпопулярніші підручники подають, як мінімум три. Першою столицею було місто Гнєзно (940 – 1039). 18 квітня 1025 року у Гнєзно короновано князя Болеслава П’яста, відомого як Болеслав I Хоробрий, який став першим монархом в історії Польщі.
– Назва міста якась химерна, не здаються Хомівна.
– А ти згадай-но легенду про трьох братів-мандрівників! Лех, Чех і Рус чимчикували через непролазні нетрі, ліси, шукали місце, де можна було осісти. Раптом перед ними постала долина у вінку озер; самотній дуб, на якому орел звив гніздо. Лех вимовив: «Цього білого орла я приймаю за герба люду свого, а навколо дуба я побудую з́амок і від орлиного гнізда Гнєзном (Gniezno). його я назву». Лех осів разом зі своїм людом, Чех попрямував на південь, а Рус на схід.
– Ага, назва від гнізда. Знаєш, у нас був сусіда, якого називали ляхом або пшеком. Тепер знаю, що від Леха.
– Недалечко від Гнєзно було місто Познань, яку дехто теж називає столицею Польської Корони, бо там князь з династії П’ястів Мешко І — засновник першого польського королівського дому – прийняв християнство. У кафедральному храмі Познані розташована символічна могила перших польських правителів — Мешка І та Болеслава I Хороброго.
– Другою столицею Казимир I Відновник призначив місто Краків (1040-1609).
– Ну і ім’ячко у міста! Де таке бачено?
– А позирни у вікно. Хто там на дереві?
– Крук! «Чуєш: «кру-кру»?
– Правильно! За ці звуки птах отримав назву krak (ворон, суч. пол. kruk).
– Ти ба!
– Третьою столицею 18 березня 1596 р король Сигізмунд ІІІ Ва́за визначив Варшаву. Саме в новій резиденції в Сенатському залі у Варшаві полонений московський цар Василь Шуйський та його брати 29 жовтня 1611 р. склали присягу королю Речі Посполитої Сигізмунду III та некоронованому московському царю Владиславу. Про цю подію юному Яну Матейку розповів старший брат-історик. Ян цвів від гонору – і 15-річний хлопець написав одну з перших картин. 
На полотні Яна Матейка Василь Шуйський стоїть на колінах перед Сигізмундом (той сидить на троні) та сином Владиславом, який знаходиться поряд із батьком. Син Владислава за згодою бояр мав стати московським царем. Він подає королю символи влади. До 1946 р. ця картина зберігалася у Львові, потім радянці подарували твір Польщі. Ми часто бачимо пізнішу роботу Яна Матейка «Присяга Шуйских», бо ранній твір художника десь у підсобках.
– Ну треба ж! Гімнастика для розуму! – підсумовують Хомівна. – Оттак і дрюкуй!
Залишити відповідь