UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Мовні забавки » Ніфсьорафно?

Ніфсьорафно?

– Ань, поясни мені по-людськи таке, – підлещується Хомівна, ось, читаю: «Лінгвоцид (мововбивство) — свідоме, цілеспрямоване нищення певної мови як головної ознаки етносу — народності, нації. Лінгвоцид спрямовується в першу чергу проти писемної форми мовлення. Кінцева мета лінгвоциду є етноцид — ліквідація народу як окремої культурно-історичної спільноти, винародовлення етносу.»
– Ну, сусідочко, ти такі теми піднімаєш! Убивство мови, її писемного варіанту. От візьми наші запорізькі степи. За часів козацтва тут тільки на Січі була школа джур, навчання драгоманів, похідні церкви. Знищили москалі Січ – і жодної школи Запорізький край не мав і жодного міста не було. Коли ж погнали козаків на Північну війну, будувати Петербург, забрали зимівники запорожців. Заслані та каторжні почали будувати міста. Візьми наше Запоріжжя: збудували форт Олександрівськ для військових і форштадт – для будівельників, а українцям заборонено було там селитися – тільки за річкою Московкою. Пролунав наказ Потьомкіна: «Заселить степь всякой сволочью да поболее!» – і почали заселяти чужинцями: німцями-менонітами, болгарами-мусульманами, арнаутами, греками, москалями-старовірами. І жодної української церкви, жодної школи не було. Навіть назву Україна було заборонено, натомість видали ярлик: «Малоросія», а сусіди-литвини отримали назву «Білорусія».
– А Софочка зудить, що ніфсьоравнона каком языкегаварить…
– Та не все одно, подруженько. Ще вчені товариша Гітлера шляхом багатьох експериментів дійшли висновку, що мовний апарат людини закладається у лоні матері та є генетично обумовленим. Ти ж звертала увагу на дітей, які гаркавлять? Це діти, які починали розмовляти чужою їм мовою, їхній мовний апарат був налаштований на іншу мову. Вчені відзначали, що діти, які з нуля вчили чужу мову, до п’яти років частіше хворіють, відстають у розвитку; потім – надолужують. От тільки через втрату етнічного імунітету живуть вони на 10-15 років менше, ніж ті, хто від нуля розмовляв рідною мовою. До речі, зараз серед європейців найкоротший вік мають українці та білоруси.
– Так, виходить, що нас убивають? – стурбувалася Хомівна.
– Як бачиш, без лінгвоциду неможлива втрата народом історичної пам’яті, етнічного імунітету, національної самототожності, тому народили міф про колиску з триголовим монстром… Потім відбувається асиміляція, тобто більш агресивна нація поглинає інший народ. Народ-раб – чудовий винахід, бо він буде умирати до виходу на пенсію…
Уяви собі, що першими московські окупанти укоськали сябрів – і 30 липня 1840 р. пролунав указ Миколи І про заборону використання назви «Білорусія», її замінили на «губернії Північно-Західного краю». Отже, це етноцид – убивство нації.
– Ага, коли ж перша українська школа в наших степах з’явилася?
– У квітні 1918-го, коли степи Запоріжжя звільнили від чужинецької погані українські січові стрільці під орудою сотника громадянина УНР Василя Вишиваного (Вільгельма фон Габсбурга), у нас з’явилася перша українська школа та перша українська газета «Січ».

Лип 30, 2017Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Олекса БулавицькийВарвара Рєпніна
You Might Also Like
 
Наталія Кочубей
 
Нісенітниця
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image7 years ago Мовні забавки3,603
Недавні записи
  • Галина Севрук. Корені
  • Микола Береславський
  • Микола Федюк
  • Сергій Сміян
  • Грицько Чубай
Позначки
поетписьменникЗапоріжжяхудожникживописецькозацтвочервоний терордисидентперекладачкозакиграфікТарас ШевченкогетьманісториккомпозиторОУНскульпторБогдан ХмельницькийбієналепейзажистХарківакторКапністкороль ФранціїМосковіяжурналісткалікармитрополитграфікаСергій КорольовбойчукістпортретистпейзажІван АйвазовськийкраєзнавецьілюстраторхудожницяОлег ОльжичОсип КуриласконцтабірЯрослав МудрийбойчукістиІван ФранкоВовкІван Сошенко
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok