Сидимо на сонечку, мліємо, мов ропухи, ось-ось закумкаємо. Так і є: Софочка починають:
– Славно-то как! Воскресенье. День, когда воскрес Христос – первый день недели. А вот вы, хохлы, лентяи: у вас ленивые вареники, день без дела – неделя.
– Ой, Акела, як ти промахнувся!
І я почала закладати пальці.
По-перше, ми не хохли і не укрАінци, ми одна з найдавніших націй планети – украЇнці.
По-друге, визначіться, будь ласка, з історичною батьківщиною. Відповідно до міжнародного стандарту ISO 8601, першим днем тижня вважається понеділок, а неділя — останнім. У іудеїв вихідний день субота, а перший день тижня – неділя.
По-третє, тисячоліттями ми шанували своїх богів, але не залучали їх до утворення назв днів тижня. Тільки перший день тижня – понеділок, ми, єгиптяни, усі європейці присвячували богу Сонця. Ми гарували весь тиждень, а останній день був святковим, вихідним: без діла – не діля. У всіх слов’янських мовах, крім російської, назва цього дня походить від частки «не» та кореня «діло»; поняття «не працювати», «не мати діла»:
білоруська (нядзеля),
болгарська (неделя),
македонська (недела),
польська (niedziela),
сербська (недеља),
словацька (nedeľa),
словенська (nedelja),
українська (неділя),
хорватська (nedjelja),
чеська (neděle).
Звідси по (після) неділі народився по-неділок, правда, пияки називають його по-чин-альник (корінь слова -чин- вказує на дію). А по-вашому «по-васкреснік» чи як?
Професійні алкоголіки кажуть, що за тиждень українці встигали брагу вистояти та бімбер вигнати. А от сусідам гірше: споживають москалики брагу, бо у них повне неробство – усі сім днів «неделя», тому отой гібридний вираз – ні не «АТО», а «рабочая неделя», наче суботник у публічному будинку. До речі, у революційних календарях СРСР із 1931 до 1940 р. слова «неділя» не було: тиждень мав шість днів (шостий – вихідний).
По-четверте, час визначитися: у нас, чи у вас. От у Вас, Софочко, онуку час іти в армію. Куди він піде? За Україну, за нас із Вами чи за окупантів?
– І знову тиша, і сонце…
