– Ну, укрАинцы, ну, удумали! – не вгаває Софочка. – Как перевести такое:
«Латаття розцвітає. Бабка літає. А обабіч сидить бабич»? Как Калистрату нарисовать илюстрацию? Какое такое лататье?
– Заспокойтеся! Латаття – то квіточка, наче зшита з латочок, латиною « Nymphaea alba» – біла німфа; по-вашому – белая лилия. Альба регія – лілія королівська, бо Реґіна – королева, а король – Рекс. Nymphaea candida – німфа біла, інші назви: водяна лілiя, русалчин квіт, купава. Своє перше кохання наш енциклопедист М. Максимович називав Німфея кандіда. Вона була заміжня, мала дочку. Платонічне кохання продовжувалося десятки років. Зрештою, перед відходом важко хвора жінка попросила коханого одружитися з її дочкою. Максимович виконав волю умираючої, як годиться, до вівтаря він ішов незайманим. Про роман Шевченка з дружиною друга говорено багато.
Латинська назва латаття жовтого (глечиків) – «нюфар лютеум» (Nuphar luteum). «Нюфар» походить від арабського слова, яке теж означає «німфа»; «лютеум» – жовта.
– Харашо! А атчиво старуха литает? Её что секс с бабичем вдохновил?
– Яка там старуха? Бабка – це по-вашему «стрекоза».
– Ясно. А как изобразить бабника? Я посовестилась сказать ребенку…
– Лишенько моє, Софочко! Чи ж Ви сексуал-демократ? «Бабник» – по-нашому «бабій», а «бабич» – самець бабки.
– Эта что – стрекозёл?
– Це Ви сказали!
– Бачите, я не зовсім згодна з Вашим реченням. “Бабич обабіч” – українець так сказати не міг, бо обабіч – то по обидва боки.