UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Мовні забавки » Півень, когут

Півень, когут

– Чули, дівчата, новину? – цокотить Хомівна, – у нас буде вести прийом екстрасекс Каплуненко.
– Взагалі-то екстрасенс. Але – Каплуненко – це неймовірно! Настільки знаю, у нас прізвища отримували від імені, згодом від професії батька шляхом додавання суфікса –енк (о). Дивно, батько – каплун…
– Ну, що тут дивного? У нас на роботі був Каплун – і нічого, – вставила Петрівна.
– Та каплун – це відгодований півень, байдужий до жіночої статі, кастрований півень. Які ж у каплуна каплуненки?
– Отакої… Півень – рогоносець?
– До речі, клітка з каплунами голландською капонір (вид фортифікаційної споруди).
– Нє, дєвачькі, до Каплуненка не підемо, – підбиває підсумки Хомівна.
– Із «півнячого лексикону» ми маємо багатенько слів. Наприклад, символом Франції є півень. Галли – первісна назва народу цієї країни, утворилася від латинського “галлус”, що значить півень.
А півень римського папи «папа-галло» дав нам слово папуга.
Згадайте: колись був популярний фільм “Королева Шантеклера”. Шантеклером французи називають співця вранішньої зорі.
– Чому ж у багатьох країнах світу на дверях барів малюють півня?
– Коктейль – англійською «хвіст півня», бо перші коктейлі були незмішаними: жовток, томатний сік, горілка, гілочка селери (сельдерей).
Хто згадає, як хвіст півня італійською? Кода – заключна частина музичного твору, яка коротко узагальнює тему.
А от голландською мовою слово крило – «флюгер». У давнину це був прапорець або перо на списі, сьогодні – назва непостійної людини або багатовекторної політики.
Німецькою крило – «флігель» – житлова прибудова до головного боку будинку. Французькою – аile, звідси ailerons, елерони – рухомі поверхні крила літака.
Навіть «індик» – має назву «півень із Індії», бо перші індики були привезені з Америки, яку тоді помилково вважали Вест-Індією.
В Україні ж когута ніколи не забували, про нього співали:
«Бодай-ся КОГУТ знудив,
що мене рано збУдив!”


– А москалі оголошували “Пєтушка сташніла!” – вставила Хомівна.
Або ось ця лемківська колискова пісня з села Красний Брід на Східній Словаччині.
Малая нічка, мала, я щем-ся не виспАла!»
Когутику рябий, не ходь до загради,
погребеш лелію, дівки тя забиють
– Отакої… плавненько ми зійшли з теми і засвоїли етимологію кількох слів.

Лип 5, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Маестро аквареліСлівце про яйце
You Might Also Like
 
Донцови
 
24 вересня 1941 р.
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Video9 years ago Мовні забавки2,476
Недавні записи
  • Атей
  • В’ячеслав Хурсенко
  • Юзеф Ельснер
  • 1 червня 1475 р Кафа
  • Дідій Юліан
Позначки
поетписьменникхудожникЗапоріжжяживописецькозацтвочервоний терордисидентперекладачТарас ШевченкографіккомпозиторкозакискульпторісторикОУНгетьманбієналеХарківпейзажистакторБогдан ХмельницькийКапністкороль ФранціїілюстраторМосковіялікаржурналісткабойчукістпортретистІван АйвазовськийСергій КорольовпейзажграфікамитрополиткраєзнавецьЛенінакварелісткирилицяКирил РозумовськийотаманПетлюраконцтабірпортретБіблія
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok