Знов сирени голос чути в місті… От і сидимо біля укриття, втомлені нічними сиренами, стріляниною, проливним дощем із громом і блискавкою, хронічним недосипанням, слухаємо новини: «За народним календарем сьогодні день Герасима-граківника, здавна цього дня пекли печиво у формі граків».
– Гірасіма? – оживилися Софочка, – я знаю аднаво Гірасіма – Тургєнівскава. Бідняґа кріпастной, адінокій, души ні чаял в свайом друге, сабачьке Муму, но па вілєнію барині утапіл Муму. Плакал – і тапіл. Вот какіє експлуататори народа!
– Таке верзеш! – встряли Хомівна, – то у вас Герасим-гицель: єдиного друга втопив, зараз «друзів-українців» мордує!
– Какой такой гіцель? – ступоріє Софочка і одразу ж до мене: – Нєшта єсть такоє слово?
– Є, Софочко, на жаль є. Ги́цель утворилося від німецького слова hetzen (цькувати), згодом співробітників собачої буди назвали гицель (від нім. Hitzel), особа, яка займається відловлюванням безпритульних тварин: кішок, собак;
– Ффу.. какая ґадасць! Етта жи догхантери! – знайшлася Софочка.
– Так, догхантери («доґгантери») – від англійських слів dog (собака) та hunters (мисливці) утворилася назва собачих вбивць – догкілерів. Гицелі вбивали собак, знімали з них шкури, тому отримали назви – живодер, шкуродер. Звідси назва ремесла – ги́цельство, гицлюва́ти;
офіс шкуродерів – гицлі́вка «шкуродерня», гицля́рня. Є ще давно забуте словечко – ги́цлик «шкіряний ґудзик позаду підбора для зручнішого знімання чобіт». Якого ворога маємо, такі слова до нього вживаємо, – зажурилася. Та Хомівна вставили свої три копійки:
– Я змалку мала за приклад іншого Герасима. Мені бабуня розповідали про Герасима з Лікії. Він юнаком став самітником, оселився у Йорданській пустелі. Одного разу Герасим зустрів у пустелі пораненого лева і вилікував його. Вдячний лев став служити старцеві як свійська тварина. Коли смерть забрала святого, лев помер на могилі друга. От, дівчата, бачите, на прикладі яких Герасимів виховували нас.
Що тут додати? Наш Герасим виховав українців, які друзів-побратимів не зраджують. Ваш Герасим-гицель, за наказом хазяїна єдиного друга утопив. Ой, не той у вас Герасим…
