Є серед наших пташенят хитрий хижачок із горобцевих – «сорокопуд, Lanius L.» (орн.), страхопуд «сорокопуд сірий, Lanius exubitor L.» (орн.), сорокаті́льник.
Діалектні назви сорокопуда – чекіт, чекан, пуд, татарська сорока, терняк, янчук.
Гадаєте, що він важить 40 пудів? Давайте порахуємо! Пуд – 16,4 кг; сорок пудів – це 656 кг. В дійсності пташок містить до 100 г. Явно гіперболізована назва? Ні, сорокопуд дослівно перекладається як «той, що ганяє сорок» (слово утворене з «сорока» і «пудити» – гнати, лякати).
Під час війни ми нерідко згадуємо, що англійською сорокопуд – shrike. Що ж спільного у пташки з ракетою «шрайк»? Виявляється і ракета, і пташина використовують шпильку при полюванні. Яку? Подумайте, чому пташку називають сорокопуд – жулан? Назва пов’язана з давнім словом «жулити» – різати, дерти, шматувати, бо цей справжній хижак насаджує на шпичак свою здобич і розриває, розчленовує, шматує її.
Словенською «сорокопуд» – srakoper, від «сорока» – sraka.
Друге ім’я пташки – страхопуд, бо цей хижак наводить страх на дрібноту. У чеській мові strakopud «строкатий дятел». Інколи ми вживаємо слово страхопу́д «опудало; страховище; боягуз, бо від страху перепуджується».
