Кость Крижицький

Нас міцно тримають тенета радянських шаблонів. Якщо український художник, значить треба починати словами: народився в бідній селянській родині, рано залишився сиротою… Якщо не в бідній і не в селянській, то батько не погодився з вибором сина й позбавив його фінансування…
Нічого такого не було у Костя Крижицького. Він народився 29 травня 1858 р. у Києві у сім’ї купця. Отримав ґрунтовну домашню освіту, потім було Київське реальне училище, що на початку Великої Житомирської вулиці. Його триповерхову будівлю в класичному стилі, що виходить фасадом на Михайлівську площу, в 1858–1861 рр. відомий зодчий Олександр Беретті спорудив як приватну садибу аптекаря Івана Ейсмана. У 1873 р. за сприяння міського голови Павла Демидова-Сан-Донато (князь, мільйонер і видатний меценат) будинок придбало реальне училище.
Усе було б добре у Костя Крижицького, якби не математик… «От вже ці математики!» – скажете Ви, але це був нетрадиційний математик. Одного разу п’ятикласник Кость Крижицький замість зошита з математичними завданнями випадково подав учителю альбомчик. А там були портрети вчителів, однокласників, намальовані учнем. Математик схвалив здібності хлопчика та порадив їх розвивати. Батько Костя не заперечував: гарний портретист – прибуткова професія і записав сина до Київської рисувальної школи М. Мурашка. Так хлопець став учнем двох закладів одночасно.
Усі були переконані, що Кость стане портретистом, але юнак зустрів свою тополю. На пленері він так залюблено малював дерево, що постала охорона та символ України. Микола Пимоненко, який працював поряд був заскочений цим. З того часу Костянтин Крижицький обрав шлях живописця-пейзажиста.
Дев’ятнадцятирічним Кость став студентом Імператорської академії мистецтв у Санкт-Петербурзі (майстерня барона Михайла Клодта).
У цей час були відомі два художники з іменем – барон Михайло Клодт:
Михайло Костянтинович Клодт (1832-1902) та його двоюрідний брат Михайло Петрович Клодт (1835-1914), син відомого скульптора та броваря, художник-жанрист.
Вони були з роду графів Клодт із Вестфалії. Їхній пращур курляндський канцлер Юст Клодт отримав замок Юргенсбург, після чого прізвище ушляхетнили: Клодт фон Ю́ргенсбург. У 1515 р. переселилися до Ліфляндії. Як німці стали «росіянами»? Іоанн Адольф Клодт фон Ю́ргенсбург, віце-губернатор Риги, потрапив у полон і був відправлений до Москви, там барон «добровільно» став московським підданим.
Цей дивовижний рід дав світові більше десятка талановитих художників.
Ви уже визначили, хто ж з двох художників став учителем Костя Крижицького? Худ. І.М. Крамський. Портрет художника М.К. Клодта. 1871 р.
Це – Михайло Костянтинович Клодт, учень Воробйова. Він першим із художників імперії об’єднав жанрову картину з епічним пейзажем. Власне, так писав і його учень К. Крижицький. З 1879 р. брав участь у щорічних академічних виставках. Упродовж навчання Крижицький отримав чотири срібні медалі; у 26 років Кость за картину «Дуби» отримав малу золоту медаль, закінчив Академію зі званням класного художника першого ступеня.
Жити Крижицький залишився в Петербурзі. У 1884—1906 рр. викладав малювання в Миколаївському сирітському інституті (Санкт-Петербург). Один із засновників Товариства російських акварелістів (1887).
К.Я. Крижицький багато писав, переважно пейзажі, їх охоче купували колекціонери, члени царської родини.

У 1889 р. за картину «Лісові далі» був удостоєний звання академіка, полотно придбав імператор Олександр III. У колекції Херсонського художнього музею знаходяться сім робіт К.Я.Крижицького, одна з них – варіант картини «Лісові далі». З 1891 р. Костянтин Якович – експонент Товариства пересувних художніх виставок.
З 1900 р. — дійсний член Імператорської академії мистецтв. У 1900 р. роботи художника експонувалися на Всесвітній виставці в Парижі, в 1909 р. – у Мюнхені на Міжнародній художній виставці. З 1908 р. Костянтин Якович – один із організаторів Товариства художників ім. А.Куїнджі в Петербурзі і став його головою.
Митець міг дозволити собі багато мандрувати: Німеччина, Норвегія (картина «Норвезький фіорд» в експозиції Миколаївського художнього музею), Прибалтика, Франція. Влітку разом із дружиною та чотирма дітьми їздив в Україну, до власного невеликого маєтку на Валдаї.
Та от з’явилася Заздрість – і час пішов проти годинникової стрілки.
У 1911 році 47-річний Яків Бровар оголосив, що сюжет його картини «Біловезька пуща» украв Костянтин Крижицький, бо у Я.І. Бровара на картині дуб такий же, як на картині Крижицького «Морозний день». Обоє художників – учні М.К.Клодта, обоє були мандрівниками, успішно працювали й продавали свої роботи. Ті, хто знав обох митців не здивувалися, бо знали вкрай важкий характер Броваря, який довів дочку до трагедії. Костянтин Крижицький, чесна, порядна людина, батько чотирьох дітей, гарний сім’янин, страждав від цькувань жовтої преси. 3-го квітня 1911 р. Кость Якович зайшов до дитячої попрощався і пішов до свого кабінету. Наступного дня о пів на восьму слуга знайшов хазяїна, який висів за шторою (подбав, щоб діти не побачили). На письмовому столі лежала записка.
– Нерви не витримують, – писав Крижицький, – свідомий своєї правоти, але не відчуваю в собі сил боротися з інсинуаціями ворогів. Можливо, третейський суд і довів би мою правоту, але бракує сил, і бажання з’ясовувати правду». Захищаючи честь, гідність, 52-річний К Крижицький покінчив життя самогубством у своїй майстерні в Петербурзі.
Представлений Крижицький у Дніпропетровському, Запорізькому, Миколаївському, Національному художньому музеї України, Одеському, Херсонському та багатьох інших ХМ України та Росії (Третьяковська галерея, Російський музей).
Пізніше з’ясувалося, що обидва художники купили одну й ту ж фотографію відомого тогочасного фотохудожника Вишнякова й обом припав до душі дуб.
Кажете, зло карається? Я такого не бачила. Яків Бровар за нової влади пішов вгору – став майстром «соціалістичного реалізму»…