30 серпня 1481 р. у Вільнюсі (за іншими даними у Києві) обезголовили Михайла Олельковича Слуцького – молодшого сина київського князя Олелька Володимировича й Анастасії Василівни Московської, правнука Ольгерда Гедиміновича та його племінника князя Івана Гольшанського.
Князі Михайло Слуцький, Федір Більський (двоюрідний брат князя Слуцького), Іван Гольшанський та Іван Дубровицький у відповідь на ліквідацію удільних князівств, насамперед, Київського, разом організували змову («змова князів»), щоб вбити польського короля Казимира IV Ягеллончика, його синів і відновити Київське князівство.
Але замах був невдалим, змовників викрили. Литовці схопили Івана Гольшанського, довгий час допитували, катували, але він тримався. Це дозволило Федору Більському врятуватися та перебратися до Московії. Головного «змовника» князя Михайла та його племінника Івана Гольшанського скарали на горло.
