UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
  • Форуми
    • Вільна дискусія
    • Українська література
    • Українці й закордон
    • Музика, кіно, театр, художнє мистецтво
Головна » Регістрація » Видатні люди » Справжній полковник

Справжній полковник

-Ань, два слова для преси! – підлизується Хомівна. – Назви імена літературного героя та винахідника трамвая, яким одна буква у прізвищі зіпсувала життя.
– Та ти ж знаєш: це Мартин Боруля і Федір Піроцький, у яких документи мали різне написання. Що там ще задавали?
– Та тре дати коротку відповідь, як наявність документів на різні прізвища змінила життя героїв.
– Елементарно, Ватсон. Ти щось про Піроцького знаєш? Тоді слухай!
Народився Федір Аполлонович Піроцький 17 лютого (1 березня) 1845 р. у сім’ї поміщика в сотенному містечку Сенчі Лохвицького повіту Полтавської губернії. З діда-прадіда були Піроцькі козаками, служили в государевому війську. Батько – штабс-лікар, готував сина до військової кар’єри і навіть іграшки купував відповідні.
Ясно, купували гвинтівки, шаблі, солдатиків.
– 18-річним Федір опинився у спеціальних класах Костянтинівського кадетського військового училища. Через два роки портупей-юнкер Піроцький учився у старшому класі Михайлівського артилерійського училища в Петербурзі. У 1866 році підпоручик Піроцький (із перекрученим прізвищем Пероцький) був направлений у Київську фортечну артилерію для проходження служби. Там Федір знайшов товариша – молодого саперного підпоручика Павла Яблочкова, майбутнього винахідника електричної «свічі», який розпалив у Піроцькому інтерес до електротехніки..
У 1871 р. Піроцький закінчив артилерійське училище і був призначений ревізором Артилерійського управління у Петербурзі.
– Як писав М. Гоголь про дурнів і дороги?
– Як? Що це дві біди Росії?
– Егеж, Хомівно! Щоб долати дороги, Федір Піроцький розробив проект міського трамвая, яким має рухати електрика, і у 1879 році надав владі Петербурга. При цьому він доводив: «Електрична конка сильна, швидка, надійна. Їй не потрібні стайні, і вона не залишає гною на вулицях. А головне – електрика буде коштувати дешевше, ніж овес і сіно».
– Як він доступно пояснив це дуремарам при владі!
– Пояснити-пояснив, розписав у міжнародному «Інженерному журналі» схему, за якою подавалась енергія до двигуна, на власні кошти купив найважчий двоярусний вагон кінної залізниці на 40 пасажирів, вагою у 6 550 кг і переобладнав його на електротягу. 22 серпня 1880 р. рушив перший у світі електромоторний трамвай зі швидкістю кінної рисі (8-12 км/г – ІП), робив крутий поворот, зупинявся і рухався назад. Показ успішно проводився до 16 вересня. Зарясніли захоплені відгуки в газетах, про успіх писали науково-технічні журнали. У 1881 р. Піроцький продемонстрував схему винаходу на Паризькій міжнародній виставці.
Товариство кінної залізної дороги схвалило проект, але запустити його в життя відмовилося. Проворні німці, брати Сіменс, на одній із виставок продемонстрували електричний «поїзд» з локомотивом і платформами для пасажирів. Перша в світі трамвайна лінія за схемами Піроцького була відкрита в 1881 році в передмісті Берліна. Зрештою, брати Сіменс стали мільйонерами на винаході українця.
І тільки через 27 років після опублікування винаходу Піроцьким трамвай з’явився в Петербурзі.
images
– Чому дурні артачилися?
– Мафія, сонечко, акціонерне товариство кінних залізниць мало всі права на землі у столиці, воно вклало кошти в кінку і ще не відбило їх; тому й забанила геніальний винахід. А про воду забула, то й долав трамвай у Пітері простори Неви по льоду.
– Ти ба… Вперше чую! По кризі через річку?
– Але ж ми кращі. Завдяки генералові Аманду Струве 1 червня 1892 р. у Києві на Володимирському узвозі запустили перший в імперії електричний трамвай. У Києві, де пішов перший у Східній Європі трамвай, і сьогодні немає навіть вулиці ні Піроцького, ні Струве та Первенка, навіть пам’ятної дошки цим людям…
volod uzviz
Ще багато чого придумав Піроцький: доменну піч, удосконалив домашню піч, печі для випічки хліба, різні варіанти побудови гідроелектростанцій, проект з розподілу струму для освітлення Петербурга; немало винаходів впроваджував на службі в артилерії. А хто любить розумних? Дурні бояться розумних, тому й ганяли служити по всій Росії. А козак, як скеля: весь у винаходах, у творчості; на власні кошти робить моделі, випробовує. Сам самотою: ні дружини, ні дитини. Та й начальству ж зада лизати не звик – і отримав: за п’ять місяців до заслуженої повної пенсії (на рівні найбільшого окладу) полковника відправили достроково на пенсію. Але яку? Мінімалку!
– Когось це мені нагадує, – хитрувала Хомівна, позираючи на мене.
– 43-річний полковник відправився в село Маслівка Олешківського повіту на Херсонщину, маєток, що дістався йому у спадок від дядька. Але після довгих судових розглядів він так і не отримав житла. Справа в тому, що ще під час навчання його прізвище понівечили і замість Піроцький в документах записали Пероцький. Російські бюрократи скористалися перекрученням українських прізвищ і виселили Піроцького.
Винахідник перейшов жити до готелю «Афіни» в Олешках, хоч йому ледве вистачило пенсії на їжу й оплату номера. Федір Аполлонович замовляв прилади й хімічні препарати, продовжував дослідження, випускав книги та писав статті до журналів.
28 лютого (12 березня) 1898 р. Федора Піроцького знайшли мертвим. Справжнього полковника поховали в кредит, за рахунок описаного та пізніше проданого майна… «На площі з молотка продавалися різні старі речі, позначені в описі під номерами, і за всі більш-менш придатні речі вартістю від 1 коп. до 4,65 руб. виручено всього 65 рублів. Непроданими залишилися 16 номерів нікому не потрібних речей, таких як, наприклад, різні книги, папери тощо. Залишилося 5 скринь, 4 валізи і 3 ящики: усе це наповнене діловими паперами, картинами, книгами”.
– Лишенько моє! Недурно кажуть: «Економія – шлях до смерті!»

Бер 1, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
ЗатуливітерЇї очі дивляться В нас
You Might Also Like
 
Василь Романюк
 
3 вересня 1993 р.

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image6 years ago Видатні люди1,337
Недавні записи
  • Рідні бур’яни ( мишій, пирій)
  • Московський цар на колінах
  • 26 червня
  • Недільні школи
  • Заткни гузно!
Позначки
поетписьменникчервоний терорживописецькозацтвоЗапоріжжяХарківБогдан ХмельницькийхудожникТарас ШевченкоІван АйвазовськийскульпторАполлон СкальковськийОлег ОльжичПавло ПолуботокСергій КорольовКирил РозумовськийОлексій ПеровськийгетьманперекладачІван ФранкоІван КотляревськийОлександр РубецьВолодимир ЩербаненкоОлексій ГанзенМикола Костянтинович ХолоднийЕммануїл МагдесіанГригорій СвітлицькийВолодимир СікевичкінооператорВолодимир КороленкоАльфред ФедецькийВолодимир КабачокСтаніслав МрозовицькийбандуристголодоморВасиль СедлярМихайло БойчукІван ПадалкоВасиль ЗавойкоСофія Налепинська-БойчукфотографНестор МорозенкоАнатолій ЛупинісВіктор Баранов
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Київська консерваторія хоче залишити в назві ім'я Чайковського - Український інформаційний центр до Чайковський і Україна
  • Ганна Черкаська до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Людмила до Без Базилевича немає «Енеїди»
  • Ганна Черкаська до Юрій Шевельов
  • Ганна Черкаська до Кондова еліта
Сторінки
  • Нагадати пароль
  • Регістрація
  • Українська історія
2015 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.