14 липня 1700 р. у м. Константинополі (Стамбул) укладений Константинопольський мирний договір між Московським царством та Османською імперією, як підсумок московсько-османської війни 1686-1700 рр. Договір складався з преамбули та 14 статей. Передбачав перемир’я на 30 років.
Згідно з угодою Москва отримувала Азов з прилеглою територією і знову побудованими фортецями (Таганрог, Павловськ, Міус) та звільнялася від щорічної виплати данини кримському ханству.
Туреччині поверталася зайнята російськими військами частина Подніпров’я з дрібними турецькими фортецями, які підлягали негайному знищенню. Сторони зобов’язалися не будувати нових укріплень у прикордонній смузі, не допускати збройних набігів. Туреччина мала звільнити російських полонених, а також надати Росії право на дипломатичне представництво в Константинополі на рівних підставах з іншими державами.
Російська держава звільнялася від виплати щорічної данини (“дачі”) Кримському ханату (ст. 8), отримала право мати в Османській імперії постійного посла (ст. 13). «А понеже Государство Московское самовластное и свободное Государство есть, дача, которая по се время погодно давана была Крымским Ханам и Крымским Татарам, или прошлая или ныне, впредь да не будет должна от Его священнаго Царскаго Величества Московскаго даватись, ни от наследников его: но и Крымские Ханы и Крымцы и иные Татарские народы впредь ни дачи прошением ни иною какою причиною, или прикрытием противное что миру да сотворят, но покой да соблюдут».
Договір був викладений турецькою та російською мовами; мав завірений переклад латиною. Усі примірники підписали від Російської держави О.Українцев і дяк І.Чередіїв, від Османської імперії – великий візир Мегмет Рамі та таємний секретар О.Маврокордато. Договір був чинним до 20 листопада 1710 року, забезпечив нейтралітет Туреччини і дозволив Петру I вступити в нову московсько-османську війну.
Інформація з відкритих джерел.
