31 січня 2014 на 39-му році життя помер митець Антон Якутович, син відомого графіка Сергія Якутовича та художниці Ольги Якутович; онук Георгія Якутовича.
Антон Якутович (Anton Yakutovych) народився 10 лютого 1975 року в Києві. У жилах його текла білоруська, вірменська, українська, литовська, російська кров. Кілька поколінь Якутовичів були представниками середнього класу та мешканцями Києва, Андріївського спуску. Прадід був військовим, тому родина багато помандрувала, перш, ніж знову повернулася до Києва.
І дід, і батько були графіками, мали традицію одружуватися у 21 рік і жити з коханою довіку, плекаючи єдиного сина-художника. Антон навчався в художній школі ім. Т. Шевченка. «Я робив офорти, літографію і займався живописом з раннього дитинства. Ці дисципліни доповнюють один одного, графіка – приносить строгість у роботі, а живопис – почуття свободи».
У 1993 р. Антон закінчив Українську академію мистецтв і архітектури, педагогами з фаху були Андрій Чебикін та Василь Чебаник.
У цей час в Україні було важко з роботою і упродовж трьох років батько, Сергій Якутович, жив і працював в Іспанії. Антон приїздив до татка, вони працювали разом. За горою була Франція, де жив художник князь Сергій Волконський, друг Антона. В Арлет-Сюр-Тек родина Сергія Волконського організувала симпозіум «Ост-Вест», у якому Антон брав участь і робив інсталяції. На імпрезі до Якутовича – молодшого підійшла дівчина і сказала: «Мені сказали, що ти з України». — «Так». — «А ти знаєш, що таке Говерла?» — «Знаю, що таке Говерла». — «А може, ти «Тіні забутих предків» дивився?» — «Та я взагалі «онук» цього фільму».
Дівчина ця була музикантом, композитором на ім’я Беранжер Максіман і стала француженка українською патріоткою, коханою дружиною. З 2002 року вони переїхали до Парижа, де продовжили творити. Роботи Антона Якутовича виставлялися в Англії, Іспанії, Швейцарії, Франції, Україні.
У страшні, найзапекліші дні Майдану Антон приїхав до Києва, щоб підтримати батька. Була п’ята річниця від смерті матері, Сергій Якутович майже втратив зір, був напівпаралізованим.
-Надовго? – запитав батько
-Боюсь, що назавжди, – відповів.
Він був дуже привітним та екстравагантним, вмовляв, заспокоював батька, але серце митця не витримало. Викликали “швидку” – не приїхала.
https://my.mail.ru/mail/vladimir.voloshin/video/15069/15594.html
Антон Сергійович Якутович похований у Києві поруч із могилою матері.
Дружина Беранжер після смерті чоловіка зібрала усі його картини, які були у друзів, у салонах, у квартирі, де вони жили.
