UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Автор авантюрних героїчних творів

Автор авантюрних героїчних творів

30 січня 1868 с. Баворів у старовинному замку побачив світ В’ячеслав Будзиновський – український письменник. Правда, ще 1596 року цю фортецю над річкою Гніздною козаки зруйнували, коли татар «перевиховували». Кімнатку у румовищах селяни дозволили зайняти багатодітній родині вчителя Будзиновського. Місце народження виховувало В’ячеслава козаком, шукачем родового коріння.
Предки В. Будзиновського були з с. Вовчухи, що піді Львовом. Дід по матері був німцем із Чехії, а бабця була чешкою, дід по батьковій лінії був українцем, а бабця — полька. Дід Євстахій навчався у Львівському університеті разом з М.Шашкевичем та М.Устияновичем, став священиком. Батько Будзиновського належав до українців, здобув освіту у Львівській нормальній школі, вчителював у с. Фаворові, але гонорувався, що є поляком, а мову українську вважав мовою «хлопів», недоуків.
Виключно польською була освіта, здобута В’ячеславом у початковій школі у Львові, та гімназії. У той час гімназист Будзиновський вирішив, що пролетаріат не має ні нації, ні батьківщини, має тільки ворога, якого треба знищувати. Отже, постав юний терорист, який готував бомбу для принца Рудольфа. Добре, що І. Франко відмовив його від цієї дії. Вищу медичну освіту здобував у Львівському та Віденському університетах. Неспокійний В. Будзиновський пішов у маси, за що був заарештований. Звільнений після двотижневого голодування, він зустрінувся з гімназійним товаришем О. Маковеєм, який запропонував приїхати до Чернівців, працювати в газеті. І сталося диво! Завдяки Будзиновському дебютував новеліст В. Стефаник, вийшла перша збірочка оповідань Леся Мартовича. Петро Карманський охрестив тоді Будзиновського «шукачем українського золота».
У 1907 р. В’ячеслав Будзиновський був обраний послом до австрійського парламенту, де гостро критикував уряд за антиукраїнську політику. Кожна його промова була бомбою. Промова, виголошена 22 травня 1908 р., займала сімдесят сім газетних шпальт. В’ячеслав Будзиновський боровся за державність української мови, вимагав, щоб вона звучала в парламенті, в сфері освіти. Воював за українські назви міст, сіл, вулиць, хоч і чув, що народу все одно, якою мовою сказано слово «ковбаса». Він став одним з організаторів «Союзу визволення України».
Наступні роки він віддав перу письменника: написав двотомну «Історію України», 99 авантюрних повістей і оповідань. У 1920 році з’явилася перша історична повість письменника «Під одну булаву», у цьому ж році вийшла повість «Осаул Підкови», а в 1922-му — «Кров за кров». Та найбільшого успіху В.Будзиновський досяг у 20-30-ті роки гостросюжетними пригодницькими повістями – «Волю бути козачкою» (1926), «Пригоди запорозьких скитальців» (1927), «Пан Гуляй душа» (1931), «Гримить» (1934), «Козак Шуба» (1937) та ін.
Життя ж його було немилосердне: померла дружина Ольга, від туберкульозу згасли діти. Шістдесятивосьмирічний В. Будзиновський помирав (у невеличкій квартирі по вул. Снядецьких, 6 у Львові) у голоді та холоді, у самітності; змушений розпродати свою бібліотеку та колекцію. Було прикро, боляче, безнадійно.
14 лютого 1935 р. відмучився. На 42-му полі Личаківського цвинтаря у Львові на його могилі поставили дерев’яний хрест, прибили номерну табличку без прізвища… У 1941 р. поле перекопали, бо «визволителям» потрібне було місце для закопування своїх жертв. Серед тих невідомих жертв лежить сьогодні й В. Будзиновський.

Січ 30, 2016Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Абориген України Данило ШумукАнтон Якутович. Остання гілочка
You Might Also Like
 
26 січня 1918 р.
 
Леонтович Микола

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image7 years ago Видатні люди889
Недавні записи
  • За кого не вмирав хоробрий мій народ?!
  • Земна зірка. Айстра
  • «По мощах єлей!»
  • Владислав І – нащадок Ярослава Мудрого
  • Отак-то, малята…
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу
  • Зіновій Косоноцький до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2022 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.