19 червня 1205 р. в битві під Завихостом на Віслі (нині Свентокшиське воєводство, Польща) проти своїх двоюрідних братів польських князів Лешка Білого й Конрада Мазовецького загинув 53-річний князь Роман Мстиславич – засновник Галицько-Волинського князівства та монаршого правлячого роду Романовичів.
Син великого київського, великого володимиро-волинського князя Мстислава Ізяславича та польської князівни Агнешки, дочки Болеслава Кривовустого.
Роман Мстиславич – князь новгородський (1168—1170), волинський (1170—1187, 1188—1199), галицький (1188, 1199—1205), перший князь галицько-волинський (у 1199 р по смерті галицького князя з династії Ростиславичів — Володимира, сина Ярослава Осмомисла, об’єднав галицьке князівство з володимирським (західно-волинське) (1199), створив Галицько-Волинську державу), великий князь київський (з 1203 р.).
У 1204 р Папа Римський Інокентій ІІІ вислав до Великого князя Київського Романа посольство та запропонував надати йому королівську корону, титул Короля Русі, однак Роман не встиг отримати корону, бо пішов війною на Польщу.
19 червня 1205 р «володар Руської землі» загинув під Завихостом. У 1205 році літописець записав: «По смерті ж великого князя Романа велика смута настала в землі Руській. Зосталися ж два сини його: один, [Данило], чотирьох літ, а другий, [Василько], двох літ». Боротьба за владу у Галицько-Волинській державі тривала 40 років, завершилась перемогою під Ярославом його синів Данила Галицького та Василька Романовича. У 1245 р на престолі утвердився Данило Романович.
Джерело: Вікіпедія.
Головне зображення з книги Микола Аркас. Історія України-Русі (1912).
