Третього липня Тимчасовий уряд нарешті розглянув українське питання. До цього їх підштовхнув Перший Універсал. Міністри вирішили направити в Україну урядову комісію, про що повідомили УНР телеграмою.
3 (16) липня 1917 р. у м. Київ на урочистому засіданні в Педагогічному музеї у відповідь на телеграму Тимчасового уряду Центральній раді Володимир Винниченко оголосив Другий Універсал Центральної Ради про визнання Всеросійськими установчими зборами автономії України та Тимчасовим урядом Росії Центральної Ради. Автором Першого та Другого Універсалів був В. Винниченко.
10 липня для перемовин із Центральною Радою з російського боку було спрямовано четверо міністрів (Олександр Керенський, Михайло Терещенко, Микола Некрасов та Іраклій Церетелі). До Києва відрядили: військового міністра, міністра пошт і телеграфів, міністра шляхів сполучення та міністра закордонних справ.
Так Центральна Рада оголосила спротив «проти замірів самовільного здійснення автономії України» до скликання Установчих зборів.
УНР (це території Київської, Подільської, Волинської, Чернігівської, Полтавської губерній) віддавала Росії право затверджувати членів українського Генерального секретаріату.
Цей державно-правовий акт Микола Міхновський назвав «другим Переяславом», оскільки Тимчасовий уряд лише визнав право українців на автономію, натомість УЦР навіть відмовилася від незалежності.
