29 січня (9 лютого) за ін. даними 02(14) лютого 1892 р Шуйське, Смоленська область народився Петро Дмитрович Барановський. Походив із дорогобузьких селян Смоленщини. 1912 р закінчив курси інженерів у Москві з ліцензією на право проводити будівничі роботи. Отримав медаль від Російського археологічного об’єднання за реставрацію Свято-Герасимова монастиря в Болдині на Смоленщині. З 1914 р військовий інженер. 1918 р отримав другий диплом із мистецтвознавства, став викладачем у московському університеті.
1918 роком датовані його реставраційні і рятувальні роботи в місті Ярославль, де виникла загроза знищення видатних пам’яток архітектури 17 ст. (Митрополичі палати, Спасо-Преображенський монастир).
Був відвертим, вольовим і цілеспрямованим. Сучасникам запам’ятався як борець і правдошукач; вирізнявся сміливістю думок і сміливістю вчинків. Заради улюбленої справи міг стати дипломатичним, виваженим, але не втрачав цілеспрямованості та мети досягти своїх намірів з рятування пам’яток минулого. Незвична для радянського посадовця позиція захисника пам’яток минулого і упертість у позиції не могли не закінчитися конфліктом з радянською владою. За втручання у рятування собору Василя Блаженного у Москві (його планували зруйнувати вщент), отримав «подяку» від московської влади у вигляді заслання у Сибір на три роки. У провінційному Маріїнську будував і створив місцевий музей, адже це сприяло збереженню місцевих артефактів історії. У 1966 р публічно виступив із вимогою відбудови собору Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві. Влада відібрала у Барановського право проживання в Москві і той після заслання жив у містечку Александров. Значно пізніше оселився в маленькій кімнаті колишньої лікарні Новодівочого монастиря, перетвореній на комунальні квартири. Науковець мешкав там із дружиною і донькою 40 років (1939-1984).
Україна дякує Петру Барановському за вивчення і врятування рідкісного пам’ятника домонгольської доби-церкви П’ятниці в місті Чернігів. 
Храм Святої Великомучениці Параскеви П’ятниці на Торгу побудований у кінці XII — на початку XIII ст. на чернігівському посаді біля Торгу на кошти багатих купців. Названа на честь Святої Параскеви П’ятниці, покровительки торгівлі та купців. Є припущення, що церква була збудована на кошти князя Ігоря — героя «Слова о полку Ігоревім». При церкві функціонували два навчальних заклади, діяла церковна бібліотека, що нараховувала 200 томів книг.
Церква зруйнована після бомбардувань у 1943-му. 
Було вирішено знести руїни. У грудні 1943 р з Москви приїхав Барановський для встановлення розмірів втрат. Йому удалося відстояти храм. Роками займався Барановський консервацією пам’ятки, відновленням. У березні 1972 року храм відкрили для відвідувачів.
12 червня 1984 р. у м. Москва помер 92-річний Петро Барановський.
