UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Добрі справи вічні

Добрі справи вічні. Петро Барановський .

29 січня (9 лютого) за ін. даними 02(14) лютого 1892 р Шуйське, Смоленська область народився Петро Дмитрович Барановський. Походив із дорогобузьких селян Смоленщини. 1912 р закінчив курси інженерів у Москві з ліцензією на право проводити будівничі роботи. Отримав медаль від Російського археологічного об’єднання за реставрацію Свято-Герасимова монастиря в Болдині на Смоленщині. З 1914 р військовий інженер. 1918 р отримав другий диплом із мистецтвознавства, став викладачем у московському університеті.
1918 роком датовані його реставраційні і рятувальні роботи в місті Ярославль, де виникла загроза знищення видатних пам’яток архітектури 17 ст. (Митрополичі палати, Спасо-Преображенський монастир).
Був відвертим, вольовим і цілеспрямованим. Сучасникам запам’ятався як борець і правдошукач; вирізнявся сміливістю думок і сміливістю вчинків. Заради улюбленої справи міг стати дипломатичним, виваженим, але не втрачав цілеспрямованості та мети досягти своїх намірів з рятування пам’яток минулого. Незвична для радянського посадовця позиція захисника пам’яток минулого і упертість у позиції не могли не закінчитися конфліктом з радянською владою. За втручання у рятування собору Василя Блаженного у Москві (його планували зруйнувати вщент), отримав «подяку» від московської влади у вигляді заслання у Сибір на три роки. У провінційному Маріїнську будував і створив місцевий музей, адже це сприяло збереженню місцевих артефактів історії. У 1966 р публічно виступив із вимогою відбудови собору Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві. Влада відібрала у Барановського право проживання в Москві і той після заслання жив у містечку Александров. Значно пізніше оселився в маленькій кімнаті колишньої лікарні Новодівочого монастиря, перетвореній на комунальні квартири. Науковець мешкав там із дружиною і донькою 40 років (1939-1984).
Україна дякує Петру Барановському за вивчення і врятування рідкісного пам’ятника домонгольської доби-церкви П’ятниці в місті Чернігів.
Храм Святої Великомучениці Параскеви П’ятниці на Торгу побудований у кінці XII — на початку XIII ст. на чернігівському посаді біля Торгу на кошти багатих купців. Названа на честь Святої Параскеви П’ятниці, покровительки торгівлі та купців. Є припущення, що церква була збудована на кошти князя Ігоря — героя «Слова о полку Ігоревім». При церкві функціонували два навчальних заклади, діяла церковна бібліотека, що нараховувала 200 томів книг.
Церква зруйнована після бомбардувань у 1943-му. Було вирішено знести руїни. У грудні 1943 р з Москви приїхав Барановський для встановлення розмірів втрат. Йому удалося відстояти храм. Роками займався Барановський консервацією пам’ятки, відновленням. У березні 1972 року храм відкрили для відвідувачів.
12 червня 1984 р. у м. Москва помер 92-річний Петро Барановський.

Бер 26, 2024Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Василь ФедоровБережани
You Might Also Like
 
“Сонце” Богаєвського
 
Згадаймо!
Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image1 year ago Видатні людиархітектор-реставратор, археолог, храм Параскеви, Чернігів156
Недавні записи
  • Микола Федюк
  • Сергій Сміян
  • Грицько Чубай
  • Віра Ворона-Нечаївська
  • Марія де Тессейр-Донець
Позначки
поетписьменникЗапоріжжяхудожниккозацтвоживописецьчервоний терорперекладачдисиденткозакиТарас ШевченкоОУНісторикгетьманкомпозиторграфікХарківакторпейзажистБогдан ХмельницькийбієналескульпторграфікажурналісткаКапністпейзажМосковіяілюстраторІван Айвазовськийлікаркороль ФранціїпортретисткраєзнавецьбойчукістСергій КорольовмитрополитЕнеїдаастрономЯрослав МудрийЛитвафілософЛенінпедагогакварелістПетлюра
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Хто ж той сокіл?
  • Alexander Apalkow до Хто ж той сокіл?
  • Ганна Черкаська до Видатний український бджоляр
  • Ганна Черкаська до Петро Франко

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.
Ми використовуємо cookies для зручної роботи з нашим сайтом. Продовжуючи переглядати наш сайт ви погоджуєтесь із цим.Ok