Протягом трьох століть боярський рід Беклемішевих давав імперії послів, воєвод, полководців. Зимою 1525 р. Івана Беклемишева, посла в Польщі та в Криму, — «за дерзкие слова против Государя» було скарано на горло. Цікаво, що мати відомого за подіями 1612 р. князя Дмитра Пожарського та мати фельдмаршала Михайла Голєніщева-Кутузова (події двома сторіччями пізніші) – в дівоцтві Беклемішеви. Були в родинній історії Беклемішевих “полководці” на ниві культури: 8 серпня 1861 р. – народився Володимир Олександрович Беклемішев – видатний скульптор, першим створив погруддя Тараса Шевченка; 4 лютого 1881 р. народився відомий піаніст, один із засновників Київської консерваторії – професор Григорій Миколайович Беклемішев.
4 лютого 1881 р. у Москві народився Григорій Беклемішев, піаніст, педагог, фундатор київської школи піаністів.
Випускник Московської консерваторії (1900) по класу П. Шлецера, фортепіано В. Сафонова, удосконалювався у Ф. Бузоні в Берліні. Перший у Москві виконавець «Картинок із виставки» Модеста Мусоргського.
Після створення у 1913 р. Київської консерваторії переїхав до Києва. Професор викладав у консерваторії десять років. У 1919–22 рр музичний інструктор 12-ї армії, пізніше – політуправління Київського округу рад. армії.
У 1923—1934 рр. професор, зав. фортепіанної кафедри викладав у Вищому музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка. Популяризував українську фортепіанну музику. Виступав у 1922–35 рр у складі «професорського тріо» (Давид Бертьє, Стефан Вільконський), виконував твори Василя Барвінського, Бориса Лятошинського, Василя Золотарьова. Концертував у Росії, Німеччині. У 1923–28 рр провів цикл лекцій-концертів «Музично-історичної демонстрації», під час яких виконав 2000 творів композиторів 16–20 ст. Ініціатор відкриття при Київській консерваторії музичної школи-десятирічки та музично професійної школи (згодом муз. уч-ще ім. Р. Ґлієра). 1930 разом з Л. Ревуцьким та В. Золотарьовим підготував серію нотних видань «Український музичний репертуар», де було вміщено 60 творів вітчизняних і західно-українських митців (В. Косенка, С. Людкевича, М. Колесси та ін.). Автор п’єс, етюдів, прелюдій, транскрипцій для фортепіано, навчальних програм, методичних розробок, посібників. Серед учнів – Матвій Гозенпуд, Григорій Курковський, Абрам Луфер, Євген Слівак, Арнольд Янкелевич.
5 лютого 1935 р. у Києві у ніч свого дня народження помер 54-річний Григорій Беклемішев.
