UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Про гроші Богдана

Про гроші Богдана

– От скажи мені: на наших купюрах зображені ті князі, гетьмани, які «грошовий верстат» мали?
– Майже так. Від однієї до десяти гривень: Володимир, Ярослав, Богдан, Іван Степанович.
– Що? І Богдан гроші карбував?
– А ви самі подумайте: на п`яти гривнях відома постать Богдана Хмельницького, адже він першим вивів Україну на рівень європейських держав, поставив на чільне місце економіку. Відомо, що міцні козацькі гарнізони в Овручі, Коростишевому, Прилуках, Вінниці, Браїлові, Мурафі, Шаргороді, Ямполі не дозволяли полякам навіть носа сунути в Україну. Щоб військо утримувати, гроші потрібні? Я не кажу про сучасних державних крохоборів, які зі шлунка у солдата крихту вкрадуть, я кажу про справжніх гетьманів. Наприклад, у війні 1648-1654 pp. Б. Хмельницький успішно утримував військо, яке налічувало до 500-600 тис. вояків. Крім того відомо, що генеральний писар отримував – 1000 злотих, генеральний обозний – 400, військові судді – по 300 злотих на рік! Їх же платив гетьман із скарбниці. Відомо також, що Б. Хмельницький зібрав у Чигирині великі запаси срібла.
А коли до 1654 року, козацька Гетьманська держава Богдана Хмельницького, почала протистояти військовому блоку, сформованому Польщею, і обрала сезонного військового союзника – Росію. Богдан фактично найняв російські війська, послав царю 1 мільйон срібних талерів.
Учений-економіст М. Слабченко у своїй праці «Организация хозяйства Украины от Хмельницкого до мировой войны» (Одеса, 1923 р.) стверджував, що в Україні в козацьку добу, точніше – 1649 р., карбувалася власна грошова одиниця. У Чигирині були представництва чотирнадцяти європейських держав; монетний двір, який карбував гетьманські гривні. У 1652 році в Європі дізналися, що Хмельницький продемонстрував кільком послам, які знаходилися в Чигирині, зразки новенькою української монети. На ній був знак козацької влади і напис Богдан Хмельницький. Для послів це було повною несподіванкою; карбували в умовах повної конспірації.
Про факт випуску власної грошової одиниці часів Козаччини свідчать «Записки дьяка Григория Кунакова о добытых им в бытность в Польше сведениях касательно войны поляков с казаками в 1649 году…»: «…А в Чигирине, де, учинил Богдан Хмельницкий мынзу и денги делают, а на тех новых денгах на одной стороне мечъ, а на другой стороне его, Богданово имя». Ці відомості російський дипломат Кунаков отримав від татарина А. Таїмова, який перебував при литовському дворі. У працях істориків І. Крип’якевича та І. Борщака також висловлено припущення про можливість емісії монет в Україні за гетьманування Б. Хмельницького.
Так, в архівних матеріалах Варшави зберігається лист подільського воєводи С. Потоцького до короля Яна Казимира від 29 жовтня 1652 р., у якому С. Потоцький скаржився на Б. Хмельницького, який зазіхнув на монетну регалію короля і карбував власні гроші.
Є повідомлення у «Gassette de France» за 1652 р. про те, що козацький гетьман став карбувати монети за власним зразком.
Після Визвольної війни було запроваджено одну з найвищих посад у гетьманській адміністрації – генерального підскарбія, який відповідав за стан фінансів козацького війська, розподіл натуральних і грошових податків, встановлення мита.
На реверсі купюри – Іллінська церква села Суботів. Це старовинне село на Черкащині, там був родовий маєток Хмельницьких. Монетний двір, кажуть деякі археологи, був розташований у Суботові, в підвалі садиби гетьмана.
1653 року на замовлення гетьмана була побудована Іллінська церква як родинна усипальниця. Там Богдан поховав свого улюбленого сина Тимоша. Коли 8 вересня 1657 року Хмельницький відійшов у вічність, його поховали там же. Багато років польські магнати прагнули відібрати маєток у Хмельницьких. Як бачимо, у селі Суботові не домовина України, а, може, й державна таємниця ще не розкрита.
Виходить, усі князі-гетьмани: Володимир, Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа – державники дбали про економіку країни? А оскільки на купюрах реверси та аверси мають логічне продовження, то кожна купюра – маленький урок історії. А кому ж вигідно було запровадити оці бляшанки від однієї до десяти, з розповідями про дії державників?

Тра 31, 2022Ганна Черкаська
FacebookTwitter
ГорбачевськіСловенятко-шибенятко
You Might Also Like
 
Каста незайманих в Україні
 
Доля Оксани Іваненко

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image9 months ago Видатні люди192
Недавні записи
  • Самотня сосна
  • Фронтовий алфавіт
  • Многогрішний чи Ігнатович?
  • Символ мандрівника-українця на чужій землі
  • Федір Яхимович
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2023 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.