Жив-був козак Дашко, належав до древнього князівського роду Корибутів, родоначальником якого був Великий князь Литовський Гедимін. А нащадки Дашка стали Дашкевичами.
Народився Євстахій Остафій (Остап) у 1455 році в м. Овруч, Житомирщина. Батько Іван Дашкевич – православний боярин, військовий ключник, дядько – Іван Ходкевич.
Ротмістр, староста кричевський. Брав участь у битві під Ведрошею (1500), під Мстиславлем (1501). Під час однієї з сутичок із московськими військами Дашкевич потрапив у полон. Вороги запропонували Остапу перейти на службу до князя Івана ІІІ, але 1507 р. він повернувся в Україну, взяв участь у повстанні князя Михайла Глинського (1507). Зайняв посаду канівського, згодом і черкаського старости, організував оборону кордонів від нападів кримських татар. Дашкевич звернувся до розпорошених людей, які переховувалися від татарських набігів і невеликими групами давали відсіч татарам, як могли. По суті Дашкевич став волонтером і спонсором тих загонів: надавав козакам матеріальну підтримку, насамперед зброєю та продовольством.
Запорожці на літо виходили на острови, коли татари починали свої грабіжницькі напади на українські землі і на зиму розходилися по домівках. Вони називали себе черкаси. Їх озброєння було (шабля, стріли з луком, ніж за поясом).
Остафій Дашкевич зібрав козаків із Дніпровських островів, організував їх у єдину військову силу, встановив однакову для всіх єдину зброю. Оскільки татари мали таку саму зброю, Дашкевич вирішив озброїти своїх козаків вогнепальною зброєю, крім того використовувалася до 17 ст. і стара зброя (стріли з луком і ніж (кинджал) за поясом). Він поділив усіх на полки, полки на сотні, призначив старшину та підстаршину. Острів Хортицю він призначив, як основне місце для складу зброї, щоб перекрити там татарам вхід на українські землі, тому що там вони мали найкращу переправу через Дніпро.
Отже, внук Дашка, організатор козацьких загонів, засновник і перший Кошовий отаман Війська Запорізького (1508), перший, хто озброїв козаків вогнепальною зброєю. 
Ілюстрація з книги Michal Czajkowski. Kozaczyzna w Turcyi : dzieło w trzech cześciach. – Paryź: w Drukarni L. Martinet, 1857. – S. 331.
8 вересня 1514 року Остап Дашкевич узяв участь у переможній битві під Оршею. Він був правою рукою князя Костянтина Івановича Острозького, під чиїм командуванням 15-тисячне військо розгромило московську армію на чолі з воєводою Іваном Челядніним.
На картині «Битва під Оршею» автор не відомий, роботу приписують Гансу Креллу (HansKrell) надвірному маляреві Людвіка II Ягєллончика зображено К. Острозького та О. Дашкевича.
З допомогою козаків Дашкевич здійснив чимало походів на Кримське ханство, а упродовж 1515-1521 рр. – два походи на землі Московії. У 1531 відбив напад кримського хана Саадат-Гірея на Черкаси. В 1533 подав на розгляд польського сейму у Пьонтркові проєкт оборони України від татар, побудови на Дніпрі ряду фортець. Сейм схвалив пропозицію, але коштів не дав.
Остап Дашкевич не тільки оборонець, він – український меценат: записав Києво-Печерській Лаврі у Києві власні землі: Трахтемирів (перша козацька столиця) із Зарубинецьким монастирем.
Йому належав великий земельний наділ у Києві; що отримав назву Воскресенка, «Воскресенська слобідка, простягалася між Дніпром і сучасним бульваром Перова. На честь Воскресіння Христового він подарував цей наділ Воскресенській церкві (цей храм на Подолі побудований коштом Дашкевича).
До старовинного волинського шляхетського роду Корибутів належав небіж Остапа Дашкевича – Дмитро Вишневецький (Байда), засновник Запорізької Січі. У 1563 році на сеймі він заявив, що соромно воякам платити данину туркам і запропонував утворити Січ на Дніпрі.
Нащадок цього роду Олександр Корибут – скарбник (1769 р.) землі Галицької руського воєводства.
До цього роду належать:
Володислав Дашкевич-Горбацький – під час першої світової війни – генерал російської армії, український військовий періоду Гетьманату. Був одним з організаторів приходу до влади і проголошення гетьманом України П.Скоропадського. 29-30.4.1918 Д..-Г. очолював гетьманські військові частини, що зайняли найважливіші державні установи у Києві. В квітні-липні 1918 – начальник штабу Збройних Сил Української Держави. В жовтні 1918 очолював українську дипломатичну місію у Бухаресті (Румунія). Загинув у застінках Лук’янівської в’язниці.
Історики Роман і Ярослав Дашкевичі.
Дашкевич Ярослав Михайлович (1995—2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Головне зображення: Худ. Ян Матейко. Портрет Остафія (Остапа) Дашкевича. 1874 р. Олія. Шльонський Музей у Катовіцах («Muzeum Śląskie w Katowicach»).
Залишити відповідь