2 вересня 1939 р. у Варшаві відбулося останнє засідання сейму Речі Посполитої. Прозвучали заяви посла С. Скрипника, віце-маршала сейму В. Мудрого, що український народ виконає свій обов`язок щодо Польщі.
3 вересня 1939 р. об 11:15, через 15 хвилин після закінчення терміну британського ультиматуму щодо виводу німецьких військ із Польщі, прем’єр-міністр Невіл Чемберлен оголосив, що Британія вступає у війну з Німеччиною. Її підтримали Австралія, Індія, Нова Зеландія.
О 15:00 цього ж дня війну Німеччині оголосила Франція.
2 вересня 1944 р. Фінляндія розірвала дипломатичні стосунки з Німеччиною і поставила вимогу до 15 вересня вивести зі своєї території всі німецькі війська.
У неділю, 2 вересня 1945 року, в гавані м. Токіо на борту лінкора «Міссурі» було піднято прапори США, Британії, Радянського Союзу та Китаю і о 9:00 за місцевим часом міністром закордонних справ Японії Мамору Шігеміцу від уряду країни, генералом Йошихіро Умезу від збройних сил і верховним головнокомандуючим союзних військ Макартуром у повній тиші підписано Акт про капітуляцію Японії у Другій світовій війні (свої підписи під ним поставили представники Австралії, Великої Британії, Канади, Китаю, Нідерландів, Нової Зеландії, СРСР, США, Франції).
Коли від радянської сторони крапку у Другій світовій поставив генерал-лейтенант Дерев’янко Кузьма Миколайович, уродженець Уманщини, американські моряки зааплодували. 
Сумно, але слова генерал, мародер, тупак – нині майже синонімічні. Кузьма Миколайович був не тільки високим професіоналом, а й ерудитом, вільно спілкувався англійською, німецькою та японською. Тоді ж генерал відвідав Хіросіму й Нагасакі, обійшов усі радіоактивні згарища, зробив детальні описи, фото, заміри, не злякався опромінення (саме воно стало причиною раку підшлункової та смерті 50-річного українця). У США Д. Ейзенхауер і Д. Макартур, у Франції Д. де Тасиньї, які підписали Акти капітуляції, стали національними героями. А коли у нас згадують цього Героя України?
Другу світову війну, яка точилася рівно 6 років, завершила 20-хвилинна процедура.
Українська Повстанська Армія до 1957 р. продовжувала самотужки війну з московськими окупантами.
