UAHistory

  • Мовні забавки
  • Історичні події
  • Сучасність
  • Видатні люди
Головна » Регістрація » Видатні люди » Василь Бандера

Василь Бандера

У сім’ї Бандер було семеро дітей: четверо братів – Богдан, Олександр, Василь, Степан і троє сестер – Марта, Володимира та Оксана.
Всі вони отримали покарання від фашистів і рашистів: хлопців убили, дівчат заслали у радянські табори.
Про яку співпрацю з ворогом може йтися?
12 лютого 1915 року у с. Старий Угринів народився Василь Бандера –дитина о. Андрія та Мирослави з дому Ґлодзінських; молодший брат Степана Бандери.
Закінчив Стрийську українську гімназію, агрономічні курси Львівської політехніки у Дублянах, студіював філософію у Львівському університеті.
Член ОУН, восени 1938 р. був ув’язнений у польському концтаборі у Березі Картузькій за промову на студентських зборах з критикою шовіністичної політики польської влади. Після розпаду Польщі Василь повернувся до Львова, у жовтні переїхав до Кракова разом із братом Степаном, поселився на вулиці Страшевського, виконував доручення ОУН. У серпні 1940 р. у Кракові вінчався з Марією-Мирославою Возняк-Ґлодзінською (родичка Бандери по бабці, старша сестра Люби Возняк-Лемик, дружини Миколи Лемика).
1-3 травня 1941 р. Василь Бандера був учасником Другого Надзвичайного великого збору ОУН. З початком німецько-радянської війни працював у відділі пропаганди ОУН у Станіславі (нині Івано-Франківськ). Після проголошення відновлення Української Держави 30 червня 1941 очолював Службу безпеки обласного проводу ОУН у Станіславі (Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 15).
14 вересня 1941 р. гестапо заарештувало Василя Бандеру разом з вагітною дружиною (через кілька днів німці відпустили її з в’язниці). Знайшлася у молодих дочка Одарка, яку батько так і не побачив.
Після двох місяців допитів у Станіславові, які проводив сам шеф станіславського ґестапо Кріґер, була в’язниця у Львові (на вулиці Лонцького), через кілька місяців його перевезли у Краків і ув’язнили в тюрмі Монтелюпих. 20 липня 1942 року німецька поліція безпеки з Кракова направила в концентраційний табір Аушвіц (польське Освєнцім) двадцять три бандерівці, німці називали їх «Бандера-групе». Вони отримали номери від 49721 до 49744. Першим із них у таборі був зареєстрований Василь Бандера, студент філософії, брат Степана Бандери.
В Аушвiцi бандерівці працювали на будівництві, Борис Вітошинський пригадував, що йшли дощі, часом було слизько. Василя змусили вивозити цемент на підмерзлу гору. Він падав, цемент з возика виливався на нього, його вже було не впізнати… Знущалися не гітлерівці, а таборові прислужники поляки-фольксдойчі. Братові провідника ОУН поламали ребра, вибили зуби, понівечили обличчя. Нам забороняли допомагати йому, відпихали. Оберкапо Юзеф Краль із Сілезії, капо Францішек (Сташек) Подкульські з Перемишля, Болек Юзіньскі обсипали Василя цементом i занурювали у бочці з водою.
Пізніше Василя Бандеру відвезли у «кракенбав» (шпиталь) – місця остаточного знищення людини. Там 21 липня 1942 р. помер в’язень номер 49721. Тіло 27-річного Василя Бандери було спалене у крематорії.
Олекса Вінтоняк згадував, що наглядачі-поляки хвалилися, ніби вкололи Василеві смертельну ін’єкцію.
А доньку Василя Бандери, яка ніколи не бачила свого тата, разом із мамою вислали в Кемеровську область. Там Марія записала Дарію на своє прізвище і нікому нічого не говорила про свого чоловіка, не згадувала прізвища Бандери. Дарка стала дружиною художника та дисидента Опанаса Заливахи. Тільки на початку дев’яностих у Стрийському ЗАГСі Дарії видали нове свідоцтво про народження із записом у графі «батько» — «Василь Андрійович Бандера».

Лют 13, 2021Ганна Черкаська
FacebookTwitter
Дід Тараса ШевченкаСпівець України козацької
You Might Also Like
 
10 квітня 1919 р. Освітянам.
 
Ніхто вас не звав

Залишити відповідь Скасувати відповідь

Ганна Черкаська

Краєзнавець, вчитель, журналіст.

Image1 year ago Видатні люди875
Недавні записи
  • Справи церковнії
  • За кого не вмирав хоробрий мій народ?!
  • Земна зірка. Айстра
  • «По мощах єлей!»
  • Владислав І – нащадок Ярослава Мудрого
Позначки
поетписьменникЗапоріжжякозацтвочервоний терорхудожникживописецьХарківБогдан ХмельницькийгетьманТарас ШевченкоперекладачакторскульпторСергій КорольовІван АйвазовськийКапністІван ФранкоголодоморВійсько ЗапорозькеВовкОлексій ПеровськийЛенінКирил РозумовськийОлександр РубецьІван ШишкінІван КотляревськийкомпозиторПавло ПолуботокІван БогунАполлон СкальковськийОлег ОльжичАрсен ТарковськийВолодимир КороленкоЯків ШахЄвген КравченкоПетро Конашевич-СагайдачнийконструкторАнатолій БазилевичІгор СікорськийВіра СвадковськатерапевтлікарМикола СтражескоЕнеїда
Архіви

Отримувати останні записи поштою

Мета
  • Увійти
  • Стрічка записів
  • Стрічка коментарів
  • WordPress.org
Останні коментарі
  • Євгеній до Форточка чи кватирка?
  • Serhii до Лелеки своїх гнізд не забувають
  • Олександр до Наш геніальний нахаба
  • Олена Яворовська до І знову про котиків
  • Ганна Черкаська до Олександр Поль. Слава вітчизни не для продажу

2015-2022 © UAHistory Всі права застережено. При використанні матеріалів сайта обов'язкове зворотнє посилання.