22 грудня в Україні День енергетика.
І хто ж подарував нам це свято?
22 грудня 1920 р. у Москві в залі Большого театру делегати VIII з’їзду Рад проголосували про підтримку плану ГОЕЛРО́, розробленого Державною комісією з електрифікації Росії та затвердженого Леніним.
Втім країна-клептоман старанно приховувала, що план ГОЕЛРО був розроблений ще у Російській імперії трьома іноземними енергетичними компаніями (припущення Гелія Салахутдінова).
Звідки абревіатура з шести літер: ГОЕЛРО?
Го – государственная
ЕЛ – електрифікація
Ро – Росії.
Отже, план для Російської федерації, бо СРСР тоді ще не утворився (в нутрі утробний період).
У березні 1921-го положення плану для України затвердив V Всеукраїнський з’їзд Рад.
У квітні 1921 р. створено Комісію з електрифікації України. За цим планом реконструкції підлягали металургійна й хімічна промисловість Донбасу, залізниця Петроград — Москва — Харків — Юзівка з перетворенням її на потужну магістраль з наступною електрифікацією, передбачалося створення наскрізного дніпровського водного шляху Київ — Херсон.
За планом ГОЕЛРО в Україні передбачалося будівництво 9 електростанцій: Бузької ГЕС, Штерівської, Гришинської ДРЕС (Державна районна електростанція), Лисичанської ДРЕС, Ізюмської, Петрівської, Юзівської, Макіївської; Олександрівської (нині Дніпрогес) потужністю 200 тисяч кВт з подальшим її розширенням. Планувалося на базі енергії Дніпрогесу будівництво заводів із виплавки алюмінію та виробництва якісної сталі, збільшення в 10 разів порівняно з 1920 роком видобутку вугілля, здійснення випуску машин для металургії, паливної індустрії, сільського господарства й транспорту.
Постало питання кадрів, адже «кадри рішають усе». Після першого голодомору 1919-1921 рр., який влаштували в містах, щоб знищити священиків та інтелігенцію, як клас, інтелектуалів було вимордовано.
А заграніца нам поможет?
