– От читаю твою інфу: 16 листопада 1933 р. під час візиту Литвинова до Вашингтона в результаті переговорів із новим президентом США Ф. Рузвельтом були встановлені дипломатичні відносини між США і СРСР. – дзьобають мій мозок Хомівна. – А що раніше таких відносин не було?
– Було. Сонечко, було. Дипломатичні відносини між Росією і США були встановлені ще в 1807 році. У Першу світову Росія та США вступили союзниками.
– Ясно! Чому ж перервали?
– Гроші, ясочко, великі гроші!
– Ага, пригадую вираз «Ні за які гроші!». А за дуже великі все можна.
– Так. 18 листопада 1918 р. адмірала Колчака обрали Верховним правителем Росії. В руках Колчака опинився золотий запас Росії, тому він отримав військово-технічну допомогу від США і країн Антанти. Тоді було розірвано дипломатичні відносини РФ і США.
– Пойняв! Тепер скажи, як так: дипломатичних відносин до 1933 р. не було, а у нас у Запоріжжі працювали американські специ?
– Знову гроші, великі гроші. Це наше дешеве зерно, відібране у голодних українців; це дуже дешевий антикваріат, вивезений із наших музеїв, пограбованих власників. Крім того, СРСР – був краєм неляканих ідіотів для США. Природних багатств – море, товарів ніяких, але є дешева не кваліфікована «рабсила». Совєти ж винищили майже всю інтелігенцію: проєктувати, будувати було нікому. От і подалися американські специ до Союзу. Дніпрогес, заводи з 1926 року проєктували німці й американці. І сьогодні працює їхня техніка, генератори. У США проєктували цехи, монтували, випробовували, потім демонтували, доставляли в Україну, знову збирали. Для американських спеців збудували окремий житловий масив у Соціалістичному місті – Шостий виселок, американський квартал. Щоб розплатитися за будівництво іноземцями Дніпрогесу, заводів у СРСР, було заплановано Голодомор.
– У 1926 р. уряд совєтів запросив головним інженером-консультантом на будівництво Дніпрогесу військового інженера полковника Ґ’ю Лінкольна Купера. Мав полковник зустрічі зі Сталіним. Купер – перший іноземний громадянин, якого нагородили орденом Трудового Червоного Прапора.
Головне зображення. Полковник Ґ’ю Купер, головний консультант Дніпробуду, на тлі греблі Дніпрогесу. 1935 рік
Залишити відповідь