15 листопада 1837 р. в с. Масляниківці Єлизаветградського повіту Херсонської губернії Російської імперії (нині – Кіровоградщина) народився Африкан Спір .
Його батько Олександр Олександрович мав прізвище юдейського походження «Спір» [Шпір, špi•r] — від «Шпіро» [špi•ro] або «Шапіро» [šapi•ro]. Походив із лікарської родини, був лікарем і професором у Москві.
Мати Африкана Спіра – Олена Арсенівна (дівоче прізвище Пулевич), мала слов’яно-грецьке коріння, була онукою відомого грецького художника Логано, який приїхав до Росії за часів Катерини ІІ.
Дітей у сім’ї було п’ятеро (чотири хлопчики і дівчина), всі вони одержали імена за назвою місяців старого грецького календаря. Звідси незвичне ім’я — Африкан.
Після домашньої школи навчався в приватному одеському пансіоні, Рішельєвському ліцеї, Чорноморській юнкерській школі. У гардемаринській школі товариші вважали Африкана диваком і були переконані, що він ніколи не витримає іспиту на мічмани, бо ніколи не вчився, а постійно читав книги стороннього змісту, найбільше – духовного. А він витримав. Гардемарином брав участь у захисті Севастополя (1854).
У 1856 р. Африкан Олександрович Спір утратив матір, отримав від неї у спадщину село, землі, кріпаків. За два роки до відміни кріпацтва звільнив селян від панщини (а дворових – від обов’язкових робіт), наділив їх землею, надав їм матеріали для споруди хат і три роки платив за них грошові повинності.
Як жив педантичний самітник? Все у нього було розписане погодинно. Не витрачав часу на гостей, просто їх не мав. Хоча тримав слугу, проте сам чистив собі вбрання, сам замітав, витирав пил, робив це для моціону. Придбав токарний верстат, щось виготовляв. Його сусід М. Пулевич згадував: «Довго я не підозрював, що мій друг не лише пише філософські твори, але й що вони вже видані в Німеччині, читаються публікою, і німецькі газети вихваляють ці твори російського філософа.»
Учений дебютував розвідкою «Пошуки достовірного в області пізнання дійсного» (1867). У 1867 р. емігрував до Німеччини (1867), слухав лекції в Гейдельберзькому університеті. Жив у Швейцарії (1878), згодом офіційно відмовився від російського громадянства.
У 1878 р. Спір захворів на хронічну форму запалення легень.
13 березня 1890 р. в м. Женеві (Швейцарія) помер 53-річний Африкан Олександрович Спір. Похований на місцевому цвинтарі. Надгробок прикрашає кам’яне Євангеліє із словами «І світло в тьму світить, і тьма не спіткала його», а також останні слова Спіра «Fiat lux».
