17 листопада 1941 р. у Москві вийшов наказ головнокомандувача за № 0428, за яким у тилу німецьких військ мали руйнуватися і палити вщент (знищуватися) усі населені пункти на відстані 40-60 км углиб від переднього краю і на 20-30 км праворуч і ліворуч від доріг, щоб не дісталося ворогові. З цією метою у кожному полку створювалися “команди мисливців” із 20-30 осіб.
Видатних сміливців за відважні дії зі знищення населених пунктів представляти до урядових нагород. Серед таких мисливців була й диверсантка зі спецчастини Спрогіса, Зоя Космодем’янська. Яку нам подавали, як партизанку, героїню-комсомолку. Її заслали за лінію фронту для знищення житла, придатного для розквартирування німців. Група Зої мала палати хати, але пробратися в село їм не удалося, бо там уже діяли місцеві ДНД (типу тер оборони). Щоб якось відзвітувати про роботу, Зоя намагалася спалити конюшню. Там її схопили місцеві жителі, які рятували власні хати від підпалювачів.
