Ця пісня була написана (слова: Богдан Стельмах, музика: Віктор Морозов) спеціально для вистави «Повіяв вітер степовий» театру «Не журись!», присвяченої українським січовим стрільцям. Слово «усусуси», використане у вірші, походить від абревіатури УСС — українські січові стрільці.
Прем’єра відбулася у Львові восени 1989 року. У виставі вперше в Україні пролунав із «офіційної» сцени львівської філармонії заборонений тоді гімн «Ще не вмерла Україна».
«Стрілецькі могили» присвячена також і Володимиру Івасюку, з яким Богдан Стельмах був близько знайомим, разом вони написав кілька гарних пісень. http://www.youtube.com/watch?v=wqwb5eC2_3I
http://www.youtube.com/watch?v=wqwb5eC2_3I
Стрілецькі могили
Стрілецькі могили понищено вщент:
Лупали, копали, валили, палили…
Хоча б один хрест чи один монумент —
Немає — пропали стрілецькі могили.
А там українські стрільці січові —
Палкі «усусуси» — юнацтво безвусе…
Франкові онуки — його вартові…
Прости нам за них, милосердний Ісусе…
Бо хто ми, бо що ми без рідних могил?
Ставище безводе, пташище безкриле,
Румовище храму у хаосі брил…
Вернім Україні стрілецькі могили!
Без них наша пам’ять достоту, як мрець,
Як небо беззоре, як море безхвиле.
Таж он Симоненко, Тютюнник, Близнець —
Насипмо над ними стрілецькі могили.
Без них наша совість, як той боягуз,
Що страхом життя своє в’яже безсиле.
Таж он Івасюк, Миколайчук і Стус —
Насипмо над ними стрілецькі могили.
Щохвилі комусь уривається шлях.
Тож дай мені, Боже, — як з праху і пилу
Обернуся знов я на пил і на прах, —
Зведіть наді мною стрілецьку могилу.
Залишити відповідь