
14 лютого 1936 р у м. Ургенч (Узбецька ССР) народилася Анна Вікторія Герман-Тухольська, популярна польська співачка німецько-нідерландського походження, авторка пісень, композиторка та акторка. Анна Герман – поліглот: вдома спілкувалася польською та німецькою (плаутдич), розмовляла російською, італійською та англійською мовами. Лауреат багатьох фестивалів у: Монте-Карло, Сан-Ремо, Неаполі, Віареджо, Каннах, Сопоті.
Історія її роду тісно пов’язана з моїм Запорізьким краєм. Її пращури – меноніти, нащадки голландців, які жили в Німеччині, переселилися в наші степи за єкатерининських часів. Її прапрадід у 1819 р. заснував село Нойхоффунг (Надія) – нині Ольгине, неподалік від міста Бердянськ на березі Азовського моря.
Її мати Ірма (до шлюбу Мартенс) — із села Великокнязівське Ставропольського краю.
Батько — Ойґен Фридрихович (радянці називали його Євген) Герман (нім. Hörmann) — бухгалтер німецького походження з Лодзі (Царство Польське). Анні був рік від роду, коли батька арештували за шпіонаж і засудили до 10 років без права листування. Матір з дітьми депортували до Киргизії. Ще через один рік помер молодший брат Анни, який носив ім’я діда – Фридрих. Мати мало не збожеволіла від страху: забрала Анну і почала переїздити з міста до міста, ховаючись від влади: Новосибірськ, Красноярськ, Ташкент, Джамбул. У Джамбулі Анна пішла до школи, закінчила три класи. В 1943 году ее мать вышла замуж во второй раз, а через три года они переехали в Польшу, на родину мужа.
Значно пізніше родина дізналася, що батька розстріляли у Ташкенті 1937 чи 1938 рр. Реабілітували його через двадцять років посмертно.
Вдруге мати Анни одружилася з офіцером Війська Польського на ім’я Герман Бернер, це дозволило родині 1945 року виїхати до Польщі. Там Анна Герман закінчила гімназію, поступила на геологічний факультет Вроцлавського університету, успішно закінчила його. У ті часи була популярною самодіяльність, Анна співала в студентському театрі «Каламбур», отримала стипендію від італійського уряду, кілька місяців провела в Римі.
Дебютувала 1960 року і було це в костелі на Королівському острові Вроцлава, Герман заспівала «Аве Марія» на весіллі своєї подруги Богусі. А далі смуга успіху. На ІІІ Міжнародному фестивалі пісні в Сопоті (1963) вона розділила ІІ премію в категорії польських виконавців за пісню «Так мені з цим погано» (пол. Tak mi z tym źle) Генрика Клейна і Броніслава Брока, а також на Всепольському фестивалі естрадних колективів в Ольштині — за італійську пісню «Ave Maria». 1964 року пісня «Танцюючі Евридики».
На III Фестивалі польської пісні в Ополі отримала першу премію за пісню «Зацвіту трояндою» (польск. Zakwitnę różą).
27 серпня 1967 р в Італії потрапила у важку автомобільну катастрофу, на роки втратила можливість виступати. Лікарі не приховували: «Жити буде, співати – ні». А вона здобула «Золотий диск» за довгограючу платівку «Людська доля». 1972 року одружилася з інженером Збіґнєвим Тухольським, 27 листопада 1975 року народила сина Збіґнєва Івара Тухольського, польського вченого, історика техніки. 
Померла від раку кісток у ніч з 25 на 26 серпня 1982 р у Варшаві.
