– Ранковий сон розриває моторошне виття сирени, самоту пронизує жах, тому пхаюся на двір. А там на штахетику величаються уцілілі представниці дітей минулої війни. Вчепилися у торбинки, сидять мов під гіпнозом. Хоча – ні. Хомівна скупо хреститься, Софочка щось белькоче. Молитву? Ні, перебирає, чи не забула чого. Я теж прикидаю: аусвайс є, вузлик смерті є, […]