11 лютого 1918 р. у місті Хотин Чернівецької області в сім’ї будівельника-каменяра народився Борис Курликов. Після тривалої хвороби рано померла мати, незабаром помер батько. Дванадцятилітній Борис лишився круглим сиротою. Щоб заробити на прожиття, пішов у найми. Вже тоді у хлопця виявився потяг до малювання, кожну вільну хвилину він намагався малювати. Шістнадцятирічним Борис познайомився з учителем Хотинської гімназії Степаном Петренком (1934 р.). Учитель запросив хлопця до студії живопису, яку вів у себе вдома. З 1934 р. до 1938 р. Борис успішно навчався в цій студії, вчитель був задоволений талановитим учнем. У 1937 р. в Хотині була організована виставка робіт, на якій експонувалися і картини Бориса Курликова.
Мрія здобути освіту, стати художником заволоділа Борисом. А чутки, що у радянській Україні можна безкоштовно здобути освіту, укріпили думку про перехід кордону. Влітку 1939 р. Курликов перетнув кордон і потрапив до лап НКВД. Постановою Особливої наради Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД) від 17.01.1940 отримав п’ять років виправно-трудових таборів (ИТЛ), після перегляду справи дали ще п’ять років з поразкою в правах. Термін відбував у Івдельлазі, в таборах для політичних в’язнів Свердловської області на лісорозробках.
У 1947 р зміг повернутися в рідний Хотин, працював у артілі художніх виробів. У 1964 р закінчив Московський заочний народний університет культури. Упродовж 1952–80-і рр. працював у Художньому фонді Чернівецької області. Створював пейзажі, портрети. Мав персональну виставку у Чернівцях (1974, 1986). 
Та минуле не відпускало, у 1993 р журнал «Дністер» надрукував спогад-нарис Бориса Курликова «Крізь дріт колючий», проілюстрував його власними малюнками. 
10 вересня 2009 р у рідному Хотині помер Борис Курликов.
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
