28 серпня (9 вересня) 1819 р у м. Тимашевськ на Кубані в сім’ї священика народився Іван Попко. Родина походила з запорізьких січовиків, переселених на Кубань. Закінчив Астраханську духовну семінарію (з відзнакою) та Московську духовну академію. 1841 вступив рядовим козаком у кінний полк Чорноморського війська, брав участь у кавказькій, кримській і московсько-турецькій війнах (1877-1878), дослужився до чину генерал-лейтенанта.
11 вересня (30.08) 1893 р у Харкові, куди приїхав на лікування від раку шлунку, помер 74-річний Іван Попко, генерал-лейтенант, поліглот володів 9-ма іноземними мовами, етнограф, військовий історик, автор праць «Статистичний опис Чорноморського козацтва» (1840), «Чорноморські козаки в їхньому цивільному і військовому побуті» (ч. 1—2, 1858). Перші твори писав під псевдонімом І. Помандруйко. Похований на цвинтарі м. Ставрополя.
