8 вересня 1173 р до Вишгорода підійшло владимиро-суздальське військо, підтримане смоленським, муромським, рязанським, турівським, полоцьким, городенським і новгородським загонами. Військо надіслав владимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський проти смоленських Ростиславичів, які своєвільно захопили міста у Київській землі. Це був другий похід князя Андрія Боголюбського на Київ; першим було завоювання та пограбування Києва в 1169 році.
Упродовж двох місяців тривала безуспішна облога. За цей час на допомогу Вишгороду прибули галицько-волинські полки на чолі з луцьким князем Ярославом Ізяславичем. 10 листопада під ударами загонів Мстислава Хороброго владимиро-суздальська армія почала відступ на Лівобережжя. Додалася паніка, втрата великої кількості людей, які потонули у Дніпрі.
У ніч на 19 грудня 1173 року під Вишгородом 50-тисячне військо північних і північно-східних князів було дощенту розгромлене українцями під командуванням Мстислава Ростиславича (правнук Володимира Мономаха) та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем. Одна частина ворогів була перебита, інші потонули в холодному Дніпрі. Це була помста владимиро-суздальцям за руйнування та мародерство в Києві у 1169 році.
Після чотирьох місяців війни втрати ворога на всіх фронтах ще не досягли 40 тисяч осіб. 50 тисяч полягло лише в одній битві. Це була настільки відчутна поразка, після якої північно-східні сусіди кілька століть боялися навіть думати про захоплення Києва.
