– Сидиш? – Хомівна до мене. – Сидю! – І що ти слухаєш? Щось таке знайоме, рідне, а не згадаю… – Доніцетті… пан Ґаетано із Бергамо. – Та ні, це ж наше! – не вгаває сусідка. – «Вправно нам потоптались по генах!». Начебто була людина, всенька Європа про нього відає, а сказати нічого… Думаю, що […]