2 серпня 1888 р. с. Великі Бучки Костянтиноградського повіту Полтавської губ. народився Воблий Борис Іванович. Син псаломщика закiнчив Полтавське духовне училище, з десяти років учився у Полтавській духовній семінарії, серед його однокласників був Семен Петлюра. У 1904 р. юнак закінчив духовну семінарію, вирушив у паломництво до Свято-Миколаївської церкви на ст. Погранична (кордон Маньчжурії та Приморщини). Був псаломщиком Свято-Миколаївської церкви на ст. Погранична. З 1906 р був студентом японського відділення Східного (Орiєнтального) інституту у Владивостоцi. У 1907–1909 рр Борис Воблий був першим секретарем української організації Зеленого Клину – Владивостоцької студентської Української громади. У 1912 р закінчив інститут, змінив кілька адміністративних посад: працював перекладачем на Сахалiнi, організатором і керівником українського гуртка (Олександрівськ, 1911), згодом – на Східньо-Китайській залізниці в Маньчжурії.
У 1917–1918 рр був польовим контролером на Румунському фронті. У 1918 році призначений уповноваженим представником Українського державного контролю в Японії. Згодом працював у міністерстві продовольства в Токіо як довірена особа генерала О. Колчака. Б. Воблий залишився працювати в Хокадате в промисловій фірмі “Нічіро” радником і перекладачем. У 1924 році японське Міністерство народної освіти запросило українця працювати викладачем російської мови в комерційному училищі в м. Цуруга, де пропрацював 10 років. Жив у м. Кобе, де займався комерційною діяльністю. У 1935 р переїхав до Маньчжурії, де працював в управлінні КСЗ перекладачем з японської мови в Хамінському лісопромисловому товаристві. Викладав японську мову на сходознавчому факультеті Інституту св. Володимира в Харбіні, став активним членом УНК.
Переїхав у Шанхай, працював у французькій фірмі. 4 липня 1936 р на установчих зборах Товариства українських орієнталістів при Раді УНК був призначений секретарем; 8 травня 1938 р.- заступником голови Шанхайської Української Громади.
У 1939 р. в Харбiнi видав книжку про Україну японською мовою. Під час другої світової війни – голова Українського емігрантського комітету Шанхаю. З 1946 р. була еміграція до США.
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
