Тихо, як у вусі, сонечко, самоізоляція. І раптом постріл Хомівни: «Сидиш!?» – Сидю… -А я перед Софочкою маю у Сірка очі позичати? -До чого тут Софочка? -Як до чого? Я ж наче ще не вмерла в Україні, маю право дихати свіжим повітрям хоч у дворі? Виповзла раненько, влаштувалася на парапетику городчика – млію на сонечку. […]