Якось я зайшла до музею Чюрльоніса у Каунасі, звернулася до екскурсовода українською і почула відповідь рідною від української литовки. Вона підвела мене до морського пейзажу, поставила платівку – і полилися звуки твору М. Чюрльоніса «Море» (Jūra, Sea) :
плюскіт хвиль, кигикання чайок, спів вітру у сосновій живиці… ритм мого дихання злився з диханням моря. 
Полилася щира розповідь про митця, наче про близьку людину.
Як Чюрльоніс став генієм східноєвропейського символізму, видатним творцем литовської культури, художником, композитором, який відкрив винятковість національного духу?
Мікалоюс Константінас Чюрльоніс народився 22 вересня 1875 р. у м. Варена в Литві. Батьки Чюрльоніса – литовці (у матері було німецьке коріння). Чюрльоніси не були шляхтою. Батько Чюрльоніса – органіст, але спілкувалися польською, дітей виховували поляками. Сам Чюрльоніс довго називав себе поляком, був залюблений у творчість Юліуша Словацького: багато творів знав напам’ять, обожнював поему «Король-дух».
У 1901 р. він писав другу: «Ми маємо пишатися тим, що ми поляки. […] У нас забрали землю, свободу, право, але мови нашої, сердець наших, інтелігенції нашої не віддібрати у нас навіть силою».
Його дитинство і молодість пройшли в м. Друскінінкай і м. Плунге. У Плунгянах він грав у оркестрі князя Огінського, що було початком музичної кар’єри. Здобував освіту Мікалоюс у Варшавському музичному інституті, консерваторії Лейпціга, в художній школі та художньому училищі у Варшаві. Чюрльоніс вів щоденники, писав поеми в прозі, вірші польською.
І тільки на тридцятому році завдяки своїй нареченій Софії Кимантайте Чюрльоніс став литовцем: він заговорив литовською, почав творити національну культуру. Софія тоді навчалася в Кракові. Разом із дружиною вони писали оперу «Юрате»: Софія працювала над лібрето, Чюрльоніс творив фантастичну музику, написав дві картини «Блискавка» і «Перун» (1909).
Мікалоюс Константінас Чюрльоніс прожив 36 років. Він помер 10 квітня 1911 р в санаторії в Пустельнику (сьогодні передмістя Варшави), де цілий рік лікувався після нервового зриву.
